Витвори “козацької музи”.
Анонімна: колишні студенти КМА, які перебували у козацькому війську.
Дійшло порівняно небагато текстів, знайдено в польських хроніках та українських літописах.
Доречніше називати не історичною, а громадсько-політичною.
Історичні події – з погляду козака, представника народу.
За ідейним спрямуванням, мовою, образністю близькі до народних творів.
Війна Хмельницького – поштовх до розвитку української історичної поезії. Саме у творах, присвячених Хмельниччині та Руїні, українська історична поезія епохи Бароко сягає найбільш значних та самобутніх художніх надбань.
В уявленні про перебіг історичного процесу домінуючим є особистісний принцип: історія твориться представниками суспільної еліти, котрі вже за своїм походженням апріорно є гідними її уваги, власне вони самі є історією.
Народні пісні, які користувалися популярністю не тільки в Україні, а й за її межами, були передумовою виникнення перших віршових творів. Напр., вірш “Ой вжах нового мосту” тематичного нагадує історичну пісню, бо в основу покладено ідею боротьби з польською шляхтою.
Серед віршів ХVІІ ст., написаних у народному стилі, найпочесніше місце займає анонімна “Пісня про козака і Кулину”. Тема твору – доля дівчини, яка мандрує з козаком. Сюжет розгортається за допомогою дуже експресивної діалогічної мови. Власне, увесь вірш і побудовано на розмові козака Плахти з дівчиною Кулиною.
Чимало місця відведено у “Пісні” зображенню побуту і боротьби козаків, які самовіддано захищають людей від наскоків татар і живуть досить скромно. Козацьке життя і побут подобається Кулині; вона тужить за рідними і шкодує, що нема серед козацтва жінок, з якими можна було б перекинутися словом чи відвести душу. Як твердять дослідники, “Пісня про козака і Кулину” за своїми художніми особливостями є баладою, бо в ній розповідається про незвичайні події, незвичайну мандрівку дівчини з козаком через труднощі. Вірш закінчується трагічно. Епічні елементи у творі поєднуються з ліричними, що теж є типовими для балади. Таким чином, “Пісня про козака і Кулину” – один з ранніх зразків так званої баладної поезії.
Розглянуті вірші за своєю тематикою, поетикою і мовою близькі до народнопісенної творчості і тісно пов’язані з життям народу.
Доба Хмельниччини знайшла своє відбиття не тільки в укр. народних думах і піснях, а й у напівпіснях-напіввіршах, авторами котрих були спудеї Києво-Могилянської академії і козаки, колишні її вихованці.
У “Пісні про Миколая Потоцького і козацькі перемоги” - йдеться про те, що Потоцький захотів помститися за “синка, свого єдиначка”, але був переможений Хмельницьким і потрапив до “татарської неволі”.
Заслуговують на увагу і вірші писані латинською мовою на честь Хмельницького.
Вплив фольклорної поезії:
Зневажливо-глузливе, брутальне ставлення до супротивника, на противагу концепції шляхетсько-лицарського підходу до інтерпретації бойових дій, де супротивник мав би бути зображений певною мірою на паритетних засадах, аби не принизити гідність переможця боротьбою з нікчемним ворогом.
Образ Богдана Хмельницького
Остання яскрава постать історичної поезії ІІ половини ХVІІ ст, стосовно якої дотримано персонально- особистісний принцип інтерпретації історичного процесу.
Шлях, запропонований К.Саковичем стосовно П.Сагайдачного: тісний зв”язок особи гетьмана з усім козацьким військом:
- надає ваги і значення гетьманові;
- забезпечує війську гідного лідера, здатного представляти інтереси козаків серед сильних світу цього фігур, котрі за правом народження покликані творити історію
ß
стверджується легітимність козацьких збройних змагань, що можуть бути інтерпретовані як цілеспрямоване виконання Божої волі на чолі з Божим обранцем.
