Паронімія.Пароніми.
Пароніми — слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням.Наприклад: білити і біліти; сильний і силовий,громадський і громадянський, дружний і дружній. Часто вони мають один корінь, а різняться лише суфіксом, префіксом чи закінченням.За звуковим складом пароніми бувають:
- однокореневі— відрізняються лише суфіксами або префіксами: земний «пов'язаний із землею, земною сушею» — земельний «пов'язаний із землекористуванням» — земляний «зроблений із землі» — землистий «з частками землі», «за кольором подібний до землі»;
За лексичним значенням пароніми бувають:
- синонімічні: повідь — повінь, крапля — капля, слимак — слизняк, привабливий — принадливий, хиткий — хибкий, плоский — плаский.
- антонімічні: лепський — кепський, прогрес — регрес, експорт — імпорт, еміграція — імміграція, густо — пусто;
- семантично близькі: крикливий — кричущий, церемонний «манірний, проханий» — церемоніальний «урочистий, за певним розпорядком» семантично різні: газ — гас, глуз — глузд, орден — ордер, дипломат — дипломант, ефект — афект.
Пароніми, як і омоніми, у художній літературі та в побуті використовуються для створення каламбурів — жартівливої гри слів. Використання омонімів і паронімів як художніх та стилістичних засобів називається парономазією. Разом із тим треба пам'ятати, що звукова, а іноді й значеннєва близькість паронімів може призвести до сплутування їх: незгоди («відсутність взаємопорозуміння, розбіжність у поглядах») і знегоди («нещастя, труднощі».)Паронімія - подібність слів - паронімів за формою при відмінності за змістом. Також зазвичай помилкове вживання одного з них замість іншого. Наприклад адресат – адреси. Паронімія пояснюється нетвердим знанням значення одного з слів або навіть обох, некомпетентністю говорить (пише) в тій сфері діяльності, звідки взято слово, а також парапраксісом (напр. застереження).
