|
35. Антоніми. Антонімічна пара.
Антоніми - різні за звучанням слова, які мають протилежні, але співвідносні значення.Наприклад: день - ніч, жар - холод, радість - горе, важкий – легкий. В антонімічні відношення вступають лише ті слова, які можуть означати ступінь ознаки (наприклад, від тихий і голосний можна утворити форми тихіший, голосніший, найтихіший, найголосніший), протилежно спрямовані дії (входити - виходити) і точки простору та часу (верх - низ, рано - пізно, літо - зима). Розрізняють чотири групи антонімів: контрарні, комплементарні, контрадикторні та векторні.
- Контрарні антоніми виражають якісну протиставленість і утворюють граду-альні опозиції. Між ними є проміжний член (хоч би один). Наприклад: молодий (чоловік) - нестарий - середніх літ - літній - старий; важкий (урок) - нелегкий - середньої трудності - неважкий - легкий.
- Комплементарні антоніми доповнюють один одного до родового і є граничними за своїм характером. У них нема середнього (проміжного) члена. Заперечення одного з них дає значення іншого: істинний - хибний (не+істинний=хибний), живий - мертвий (не+живий-мертвий).
- Контрадикторні антоніми: один із членів утворюється за допомогою префікса не- і не має точної визначеності: молодий - немолодий (середніх літ, літній, старий), дорогий - недорогий (дешевий, не дуже дешевий тощо).
- Векторні антоніми виражають протилежну спрямованість дій, ознак, властивостей: в'їжджати - виїжджати, збирати - розбирати, піднімати - опускати, засвітити - загасити.
Антонімічна пара – пара слів, протилежних за значенням. Усі значення антонімічних пар є протилежними тому, що вони взаємно виключають одне одного. Будь-що, наприклад, не може бути одночасно шкдливим і корисним, гірким і солодким, гарячим і холодними, ситим і голодним, великим і малим, далеким і близьким. Тобто слова, що мають протилежне значення, перебувають на крайніх точках ряду.
|
