1. Один приголосний, що стоїть між голосними, завжди належить до наступного складу, наприклад: во-да, пе-ре-вал.
2. Два шумні (обидва дзвінкі або обидва глухі) приголосні належать звичайно до наступного складу, наприклад: ті-сто, во-ско-вий, ді-жда-ти-ся.
3. Два шумні (дзвінкі або глухі) приголосні, один з яких дзвінкий, а другий глухий, належать до різних складів, наприклад: рід-ко, каз-ка, греб-ти.
4. Три приголосні, якщо перші два з них шумні (обидва дзвінкі або обидва глухі), а третій сонорний, належать до наступного складу, наприклад: ві-стря, за-шкли-ти, за-здро-щі.
5. Якщо між голосними є два або більше приголосних, то сонорні звуки, що йдуть після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що стоять після них, – до наступного: кой-ка, май-стру-ва-ти, стов-пи, муль-ко, сум-ка, кон-то-ра.
6. Якщо другим приголосним є сонорний, то разом з попереднім він належить до наступного складу: по-свист, ко-бра, ку-пля, по-смі-шка, пі-зній.
7. Два сусідні сонорні приголосні належать до різних складів: мар-но, став-ний, зер-но, віль-но, гор-ло.
8. Подовжені приголосні при складоподілі можуть розриватися: об-би-ти, зіл-ля, маз-зю.
Важливо пам’ятати, що складоподіл не завжди збігається із переносом слів з рядка в рядок.
Звукові одиниці фонетики діляться на: сегментні (лат. segmentum — відрізок) і
суперсегментні (лат. super — зверху, над + segmentum).
Сегментними одиницями називають такі, які розміщені в лінійній послідовності.
Мовлення становить потік звуків, звуковий ланцюг, який членується на відрізки,
окремі одиниці, що виділяються різноманітними фонетичними засобами. Такими
одиницями є звук, склад, фонетичне слово, фонетична синтагма, фраза. Базою для
їх виділення служать передовсім смислові зв’язки.
Звуки вимовляються один за одним і вважаються найменшою сегментною оди
ницею. Зі звуків складаються більш складні сегментні одиниці. Кожна наступна за
величиною складається з дрібніших: склад — зі звуків, фонетичне слово — зі складів,
фонетична синтагма — із фонетичних слів, фраза — із синтагм. Це стає можливим
завдяки суперсегментним одиницям, які нашаровуються на сегментні та об’єднують
їх у єдине ціле. Такі одиниці забезпечують звукову цілісність слова. До суперсегмент-
них одиниць належать наголос та інтонація. Склад — і сегментна, і суперсегментна одиниця. Склад як сегментна одиниця -ц е
послідовність звуків, а як суперсегментна — єдність складового і нескладового звуків
Завдяки словесному наголосові склади об’єднуються у фонетичні слова. Синтагма
тичний наголос та інтонація об’єднують фонетичні слова в синтагми (такти). Інто
нація і фразовий наголос сприяють об’єднанню синтагм у фрази.
Прокліза-явище при якому слова які,втративши наголос,приєднуються до наступних слів.(переді мною, мимо нас)
Енкліза-це явище при якому ненаголошені слова що стоять після наголошених утворюють з ними одне фонет ціле (во поле, за руку)
