Усне і писемне мовлення як дві форми реалізації мови, форми її існування включають й елементи якісної характеристики на різних рівнях — граматичному, лексико-семантичному, емоційно-експресивному, стилістичному тощо. Відмінні особливості цих форм мовлення неодноразово відмічалися дослідниками. Так, Н.Шведова писала: "Писемне мовлення —це завжди так чи інакше оброблена і обдумана фіксація мови з метою наступного відтворення написаного. Розмовне мовлення — це сама вимовлювана, звучаща мова, безпосередньо звернена до слухача або слухачів, яка не піддається попередній обробці й не розрахована на фіксацію."6 Ці особливості відображено в таблиці: Ці форми мовлення опрацьовуються на спеціальних уроках зв'язного мовлення.
Не слід змішувати поняття "усне мовлення" і "писемне мовлення" з поняттям "розмовне мовлення" і "книжне мовлення". Останні є відображенням якісної сторони літературного мовлення і співвідносяться з мовними стилями. Розмовне мовлення є реалізацією розмовного стилю, а книжне реалізує кодифіковане літературне мовлення і співвідноситься з книжними стилями — науковим, художнім, публіцистичним, офіційно-діловим. Якщо розмовне мовлення здійснюється переважно в усній формі, то для книжного мовлення характерна здебільшого писемна форма. А деякі жанри книжних стилів функціонують виключно в писемній формі, наприклад: дипломатична пошта, комюніке, наукові статті, тези, анотація, заява, акт та ін. Однак деякі з них можуть бути виражені і в усній формі: доповідь, лекція, виступи на мітингу, на конференції, радіо, телебаченні, відповідь на уроці, на екзамені тощо.
Розмежовуючи ці поняття, з'ясовуємо учням, що терміни "розмовне мовлення" — "книжне мовлення", "усне мовлення" — "писемне мовлення" — форми існування мовлення (мови) і змішування їх недопустиме.
Літературне мовлення як одна з основних форм існування української мови використовується в усному і писемному спілкуванні. Щоб домогтися якісного засвоєння рідної мови учнями, необхідно поглибити їхні знання про мову та форми реалізації в мовленні. Це забезпечить розуміння суті мови, ролі її в суспільстві, етане важливою умовою формування мовної особистості.
