Для правильного спрямування роботи доцільно використати пам’ятку:
1. Вибери тему. 2. Визнач основну думку. 3. Добери і систематизуй матеріал. 4.Визнач, що напишеш в зачині, основній частині, кінцівці. 5.Запиши твір на чернетці. 6. Відредагуй написане. 7. Перепиши твір у зошит.
Розпочинаючи підготовку, вчитель насамперед оголошує тему наступного твору і ставить перед учнями відповідне завдання. Наприклад, описати зимову природу. Спочатку вчитель зазначає, що кожен учень писатиме на конкретну тему, обов'язково висловлюючи враження та спостереження.
Наступний етап підготовки – актуалізація "словничка" учнів. Діти називають і записують слова в зв'язку з визначеною темою. На наступних уроках ці "словнички" поповнюються внаслідок спостережень та читання творів. Періодично учні діляться своїми враженнями, читають уривки літературних текстів, розповідають про те, що привернуло їхню увагу, підкреслюють образні слова і вирази, вжиті авторами текстів, за допомогою яких вони описують небо, землю, сніги, річки, дерева тощо. Ці тексти використовуються у найрізноманітніших ситуаціях і з різною метою: під час опитування учнів, закріплення матеріалу, аналізу з метою порівняльної характеристики мовних засобів та виразності. Підготовкою до написання творів передбачається етап аналізу текстів – учні визначають тему, основну думку, стиль і структуру тексту; знаходять мовні засоби, які несуть смислове навантаження у розкритті задуму письменника.
У ході підготовки до твору діти можуть робити елементарні записи, виписувати уривки з віршів, збирати вирізки із журналів тощо. Незалежно від типу твору виділяються три етапи підготовки до нього: накопичення матеріалу; відбір і розміщення (обговорення, складання плану, визначення головного); мовленнєве оформлення, тобто складання самого тексту, його запис, удосконалення, самоперевірка, перевірка вчителем.
Перший і другий етапи можуть виходити за рамки уроку. Так, накопичення матеріалу для твору за матеріалами екскурсії, на основі спостережень здійснюється задовго до письма. На уроці матеріал відновлюється у пам'яті школярів, систематизується та оформляється.
Найсуттєвішими джерелами для зв'язного мовлення є життєвий досвід дитини, екскурсії, подорожі, прогулянки, організовані спостереження, громадська діяльність учнів, їх суспільно-корисна праця, навчальний процес (рідна мова, читання, трудове навчання, математика, образотворче мистецтво, природознавство).
Накопичення матеріалу значною мірою визначається типом твору. Найяскравішим прикладом можуть бути твори за картиною, кінофільмами. Розгляд картини це і є накопичення матеріалу.
Іноді заздалегідь складається план. У початкових класах план є обов'язковим компонентом під час підготовки всіх типів твору. У другому класі роль плану виконують запитання вчителя (так званий питальний план); у третьому класі план майбутнього твору складається колективно під керівництвом учителя; в четвертому класі здійснюється перехід до самостійного складання плану; у складних випадках корисно над планом попрацювати колективно.
Безпосередня робота над написанням твору складається з декількох етапів, послідовно пов’язаних один з одним:
– вибір і осмислення теми, визначення основної думки;
– композиція (логічна побудова);
– систематизація матеріалу й складання плану;
- відбір мовного матеріалу;
- складання усного тексту;
- процес написання;
- удосконалення написаного.
