Принципи навчання мови – це своєрідні правила діяльності, шляхи взаємодії вчителя та учнів, вихідні положення, на яких ґрунтується зміст навчання, використання методів і прийомів, побудови систем завдань, підготовки й проведення уроків української мови. Це основні положення, що визначають зміст, організаційні форми та методи навчального процесу у відповідності до його загальних цілей та закономірностей.
1. Загальнодидактичні традиційні принципи навчання мови:
Науковості – передбачає такі вимоги до навчання мови: 1) відбір достовірних відомостей про мову і мовлення, які відповідають досягненням сучасної академічної лінгвістичної науки; 2) ознайомлення учнів з методами й прийомами наукового дослідження; 3) розвиток у школярів навичок пошукової та дослідницької діяльності; 4) формування наукового мислення та мовлення в усіх жанрах наукового стилю, насамперед науково-навчального підстилю. Суть цього принципу полягає в збереженні деяких власне наукових характеристик інформації, яку вміщено в підручнику. Серед цих характеристик слід виділити низку основних: по-перше, така ознака, як достовірність інформації, передбачає усунення можливих суперечностей між матеріалом підручника і науковими фактами, на основі яких створюється підручник, по-друге, об’єктивність матеріалу, суть якої полягає у винайденні компромісу між різними науковими підходами, поглядами, гіпотезами та використанні для створення науковонавчального тексту загальноприйнятого трактування певного наукового поняття.
Принципи системності і послідовності - визначає: 1) розміщення мовного матеріалу в системі, в логічній послідовності; 8 2) додержання системності у знаннях учнів; 3) виділення головних понять у виучуваному матеріалу, встановлення зв’язків між ними.
Принцип зв’язку теорії з практикою обґрунтовує: 1) практичну спрямованість навчання мови; 2) установку правильного співвідношення теоретичного та практичного сегментів навчання мови; 3) формування практичних умінь та навичок учнів шляхом обов’язкового виконання практичних завдань.
Доступності - визначає такі рекомендації щодо побудови курсу української мови: 1) відбір і структурування змісту мовного матеріалу з урахування вікових особливостей учнів, їхньої підготовки; 2) вибір методів і прийомів навчання з урахуванням вимог розвивального навчання; 3) додержання правил від легкого до складного, від відомого до невідомого при вивченні складного матеріалу. Така характеристика інформації, як доступність, виявляється в тому, що більшість учнів достатнього рівня успішності після регулярного проведення необхідних занять може зрозуміти пропонований зміст шляхом активної переробки інформації за незначної допомоги вчителя. Зрозуміти за таких умов означає те, що учень здатний виокремити з джерела інформації у текстовій чи графічній формі необхідні відомості і реконструювати тим самим зміст, який повідомляється автором.
Міжпредметних зв’язків у вивченні мови та ін.
2. Загальнодидактичні сучасні принципи:
· гуманізації освіти;
· єдності загальнолюдського та національного;
· розвивального характеру навчання;
· співтворчості та співробітництва;
· індивідуалізації та диференціації навчання;
· оптимізації процесу навчання;
· діяльнісного підходу до засвоєння предметного курсу.
