тему порушувалася в працях відомих психологів та психолінгвістів
(П. Гальперін, Н. Балак, Н. Жинкін, І. Зимня та ін.). Ученими доведено, що
успішно розвивати і вдосконалювати творчі можливості, необхідні для
створення лінгвістичних зв’язних текстів, можна лише на основі глибокого
знання творчого потенціалу учнів. В успішності процесу створення учнівських
лінгвістичних висловлювань велику роль відіграють такі чинники як, мовне
чуття, мовні і творчі здібності, образне мислення, багатство словникового
запасу, уява, пам’ять, темперамент. Бо мовлення є специфічним видом
діяльності людини, а мова – його засобом.
Серед ефективних методів і прийомів, що використовуються учителем у процесі навчання школярів висловлювання на лінгвістичну тему, з метою найкращого розуміння учнями теоретичних текстів підручника, можна назвати такі, як: - вибіркове читання тексту за конкретним завданням; - знаходження у тексті відповідей на питання учителя; - складання плану розповіді вчителя і переказування її за цим планом; - заміна наявних у тексті прикладів власними чи дібраних з додаткових джерел; - переказування тексту наукового стилю (на матеріалі параграфів підручника); - пояснення нових термінів, розкриття їх змісту; - формулювання школярами питань (репродуктивного характеру) за навчальним матеріалом; - складання висловлювань за таблицею, схемою; - письмовий переказ тексту. За методикою проведення такі прийоми є достатньо простими, але за результатом – ефективні. Прийоми, які вимагають від учнів більшого інтелектуального розвитку, дозволяють усвідомити розвиток думки в цілому тексті. Вони вимагають від учнів досить складної розумової роботи. Рівень розумової діяльності школяра залежить в основному від об’єктивної складності певного лінгвістичного матеріалу, від ступеня доступності викладу його у підручнику та від розвитку мислення. Необхідно поступово вести дітей від спостережень над готовими текстами до продумування власних висловлювань, що дасть змогу цілеспрямовано працювати над розвитком їхніх умінь зв'язно висловлюватися в науковому стилі, вільно виконувати комунікативні завдання у реальних ситуаціях мовного спілкування. Уміння наводити приклад і підтверджувати ним певне граматичне правило свідчить про усвідомленість знань, про те, що учні вміють аргументувати висунуте положення. Ефективними в цьому плані будуть лінгвістичні мініатюри та лінгвістичні казки, які є найблагодатнішою основою для формування дитячої особистості.
