Педагогіка – тут МНУМ черпає поняттєву основу теорії і практики навчання та виховання школярів, осмислюючи її в контексті процесу навчання української мови. Зокрема, ґрунтується на загально-дидактичних принципах навчання, послуговується методами педагогічного дослідження тощо.
Психологія – МНУМ у своїх дослідженнях використовує здобутки психологічної науки, враховує досліджені нею закономірності розвитку особистості школяра. Також використовує психологічні методики під час вивчення взаємозв’язків між способами навчання і змінами в особистості учня.
Філософія – визначає своїми ідеями напрямок розвитку лінгводидактичної наукової парадигми, допомагає концептуалізувати одержані наукові результати.
Лінгвістика – усі розділи мовознавчої науки (від фонетики до теорії дискурсу). Останнім часом в контексті розвитку МНУМ в комунікативнодіяльнісному напрямку особливо актуальними є такі суміжні з лінгвістикою науки:
1) психолінгвістика;
2) етнолінгвістика;
3) прагмалінгвістика;
4) когнітивна лінгвістика;
5) комунікативна лінгвістика;
6) лінгвістика тексту;
7) соціолінгвістика та ін.
Опосередковано МНУМ пов’язана з усіма іншими методиками навчання решти предметів шкільного курсу. Це, по-перше, пов’язано з прямим впливом рівня мовної освіти дитини на рівень її загальної освіти і, по-друге, визначається тенденцією до між предметної інтеграції шкільних курсів, насамперед предметів гуманітарного циклу (української мови та літератури, української мови та історії, народознавства, правознавства та інших).
