Пунктуація – (від лат. крапка) – це сукупність розділових знаків і система усталених правил їх уживання.
Основні принципи навчання пунктуації:
Загальнодидактичні (Науковості, Систематичності, Доступності, Наступності, Перспективності, Послідовності, Проблемності, Активності і самостійності, Наочності, Міцності, Свідомості,Автоматизму).
Лінгводидактичні (Смисловий (логічний); Синтаксичний (граматичний); інтонаційний; пізнавально-практичної спрямованості; комунікативної спрямованості у навчанні мови; опори на мовленнєвий слух.
Власне методичні (специфічні ) (Зв’язок у навчанні пунктуації з синтаксисом; зв’язок у навчанні пунктуації з розвитком зв’язного мовлення; зв’язок у навчанні пунктуації з формуванням навичок виразного читання; зв’язок у навчанні пунктуації з розвитком мислення учнів; спостереження за логіко-предметною інформацією в реченні; спостереження за структурою речення; спостереження за ритмомелодикою речення
Методи:
Традиційні:слово вчителя (розповідь, пояснення); бесіда (евристична бесіда); спостереження, аналізу мовних явищ; робота з підручником;вправи;
нові: інформаційно-рецептивний;спонукально-репродуктивний; стимулюючо-пошуковий; спонукально-пошуковий
Прийоми: Мисленнєвного характеру: аналіз; порівняння; зіставлення;
специфічні:вправи з пунктуації; комунікативного характеру: алгоритмізації, інтеграції;
проблемного характеру:створення проблемної ситуації; аналіз ситуації.
