Опис – тип промови, в якому з різним ступенем повноти вказуються ознаки і властивості різних предметів або явищ.
Спосіб зв'язку речень у тексті - паралельна зв'язок (2 3 4). Перше пропозиція містить тему, наступні позначають ознака, властивість предмета промови, характеризують яку-небудь деталь загальної картини. Опис найчастіше статично, нерухомо. Використовуються дієслова недосконалого виду, складові іменні присудки. Засоби створення цілісності і зв'язності тексту - однокореневі слова і лексичний повтор. Переважно використовуються прикметники та іменники з оцінним значенням. Зображально-виражальні засоби використовуються частіше, ніж у інших типах текстів. Опис може бути представлено серією називних пропозицій.
Художній опис— найпростіший і найдоступніший вид творчих робіт. На відміну від звичайного опису, ця робота передбачає зображення предметів і явищ, за допомогою наочно-образних мовних засобів: епітетів, порівнянь, синонімів.
Науковий опис позбавлений емоційності та образності, як і діловий. Для ділового опису характерний виклад відповідно до перевірених фактів, до об'єктивної дійсності.
В описах наукового і ділового стилю ознаки предмета розкриваються точно, логічно, послідовно.
Цю композиційну форму розрізняють на опис предметів, опис процесів, опис пережитого або опис життя й характеристику.
