Однією з умов цілісності тексту або його відносно закінченої частини
є багаторазове згадування того об’єкта, що є предметом уваги мовця.
Найпростішим засобом повторного називання, який забезпечує
змістовий зв’язок між реченнями, є лексичний повтор – кількаразове вживання одного і того ж слова. Цей засіб МФЗ вимагає до себе дуже
великої уваги учителя, бо часто повторення одних і тих же слів свідчить
про бідність лексичного запасу учня і кваліфікується як мовний недолік.
Проте однозначний підхід до повторення слів був би неправильним.
Інколи лексичний повтор необхідний.
Наприклад: Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема.
Журяться дід та баба: «Хто нашої смерті догляне, що в нас дітей
нема?»
Особливо часто застосовується лексичний повтор у наукових і ділових
текстах, де вживається термінологічна лексика, що не підлягає заміні.
Вчителеві треба боротися не взагалі проти повторення слів (без
повторення не можна організувати текст), а за розумне використання
лексичного повтору поряд з іншими засобами МФЗ. Недоліком є тільки
немотивований повтор, зумовлений лексичною бідністю мовця.
Наприклад: Довго їжачка не було. Я дивився на кущі, чи нема їжачка.
Я ще раз хотів побачити щедрого їжачка (З учнівського переказу).
Щоб уникнути таких недоліків, треба знаходити слова, здатні
виступати семантичними еквівалентами назв. Найбільш вживаним
засобом заміни є займенники та займенникові прислівники, а також
повтор слова у поєднанні із вказівним займенником. Наприклад: Був собі пан та лакей. То як були ще вони малими, так укупі грались і
все у них зарівно.
Своєрідним засобом повторення вказівки на предмет служать і слова,
що мають словотвірну спорідненість з уперше вжитою назвою – носії
семантики тієї ж кореневої морфеми (спільнокореневі)
Найпростішим засобом повторного називання, який забезпечує змістовий зв'язок між реченнями, є лексичний повтор - кількаразове вживання одного і того ж слова. Цей засіб міжфразового зв'язку вимагає до себе дуже великої уваги, бо часто повторення одних і тих же слів свідчить про бідність лексичного запасу і кваліфікується як мовний недолік. Проте однозначний підхід до повторення слів був би неправильним. Інколи лексичний повтор необхідний.
Наприклад, Батько Петра працював столяром. Біля нього Петро навчився робити моделі.Будь-який інший спосіб назвати Петра ускладнив би сприймання змісту фрази. Лексичні повтори - поширені явища в художніх текстах. Особливо часто застосовуються лексичні повтори у наукових і ділових текстах, де вживається термінологічна лексика, що не підлягає зміні.Іноді повтор того ж слова в іншому контексті служить поворотним пунктом у розгортанні теми, починає новий абзац. Найбільш вживаним засобом заміни слів служать займенники та займенникові прислівники.Засоби міжфразового зв'язку між елементами тексту служать і займенники у поєднанні з іменниками, що втратили своє лексичне значення і вживаються для узагальненого позначення найрізноманітніших явищ: справа, діло, картина і т. под.Замість лексичного повтору в ролі засобу міжфразового зв'язку виступають і синоніми вжитих раніше слів. Виконуючи ту ж функцію, що й повтор, синоніми разом з тим збагачують і урізноманітнюють висловлення.Широке застосування знаходять і ті слова та вирази, що семантично зближуються з певним словом лише в умовах контексту, так звані контекстні синоніми. Найчастіше вживаються такі засоби міжфразового зв'язку у публіцистичних творах. Нерідко їх виносять узаголовки газетних і журнальних статей. Наприклад, живі сейсмографи (тварини, що здатні відчувати наближення землетрусу); урожай голубих полів (улов риби); крилата піхота (десанті війська) і т.п. такі перифрастичні звороти відзначаються образністю і не тільки семантично стають текстом, але й посилюють його емоційність.
