Мовна норма — сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі спілкування. Мовна норма забезпечує людям можливість взаєморозуміння. Норма може бути діалектною і літературною
Види:
1. Орфоепічна - правильність вживання звуків і звукосполучень.
2.Акцентуаційна - правильність вживання наголосу.
3.Орфографічна - правильність вживання букв, написання слів.
4.Морфолгічна - правильність вживання і побудови слів та їх форм.
5.Синтааксична - правильність побудови словосполучення і речення.
6. Лексична - правильність вживання слів у властивому для них значенні.
7. Фразеологічна - правильність вживання фразеологізмів (стійких словосполучень) у різних мовленнєвих ситуаціях.
8. Стилістична - правильність вживання мовних засобів залежно від мети висловлювання і мовленнєвої ситуації.