Індивідуальний стиль є інструментом творчого засвоєння і пізнання дійсності мит¬цем. Вивчення індивідуального стилю митця потребує врахування багатьох екстралітературних та інтралітературних факторів: особливості доби, тенденції літературного розвитку і зв'язок із ними митця, специфіку художнього мислення пись¬менника, його естетичні принципи й шукання тощо.
Індивідуальний стиль завжди можна відрізнити від стилю іншого письменника, тому можна гово¬рити окремо про стиль Ф.Достоєвського, стиль Л.Толстого, стиль А.Чехова, стиль Г.Флобера, стиль Ч.Діккенса та ін. Важливим показником індивідуального стилю митця є стильова домінанта, яка визначає характерні параметри творчої самобутності письменника. Стильовою домінантою може бути будь-який компонент ху¬дожнього твору, це може бути складова змісту чи форми твору, стильова домінанта може бути спільною для низки творів, якщо виявляється більш-менш постійно.
Категорія «стильова домінанта» - це стрижневий критерій певного художнього твору, специфіки творчості автора або стильової тенденції, школи чи напряму.
Деякі вчені розглядають індивідуальний письменниць¬кий стиль як своєрідність мови. Стиль — це явище цілісне. За висловом В. Жирмунського, поняття стилю «...означає не тільки фактичне спів-існування різних прийомів.., а внутрішню взаємну їхню зумовленість, органічний чи систематичний зв'язок, що існує між окремими прийомами». І хоча стиль пов'язаний з категорією художньої форми, з оригінальним використанням певних художніх прийомів і засобів, не¬обхідно вбачати в стилі також і зв'язок зі змістом твору, з його ідеєю, проблематикою, письменницьким світоглядом. Той же В. Жирмунський стверджує: «Художній стиль письменника являє собою вираження його світогляду, втілене в образах мовними засобами». Тому-то стиль як явище форми «неможливо вивчати у відриві від ідейно-образного змісту твору».
Індивідуальний стиль — явище неповторне. Він є свідченням мистецького таланту автора.
Завдяки стилю митець творчо відтворює чи перетворює, художньо опрацьовує життєвий матеріал.
