На формування стилю впливають мовні (інтралінгвальні) та позамовні (екстралінгвальні) чинники. Екстралінгвальні – сфера суспільної діяльності і побуту мовців,в якій використовується певний стиль;форма суспільної свідомості (політика,наука,побутові відносини,яка співвідноситься і зі сферою суспільної діяльності та побуту мовців. Ними формується і також обслуговується стилем: тип змісту,характерний для відповідної сфери;тематика;мета спілкування. Інтралінгвальні – власне мовні засоби і конкретний мовний матеріал. Мовні і позамовні чинники визначають диференційні ознаки кожного функціонального стилю, його жанрово-стильові різновиди. Не заперечуючи наявності індивідуальних творчих стилів, що адекватніше відображають спосіб мовленнєвої діяльності, звернімо увагу на об’єктивну соціально-історичну й естетичну функціональну природу мовного стилю. На формування стилю впливає кілька визначальних факторів, як інтралінгвістичних, так і екстралінгвістичних. Одним із таких стилеутворюючих позамовних факторів є сфера суспільно-виробничої діяльності і побуту мовців, яку має обслуговувати певний стиль. До екстралінгвістичних стилеутворюючих чинників належить і форма суспільної свідомості (політика, наука, право, мистецтво, побутові стосунки), яка співвідноситься зі сферою суспільно-виробничої діяльності та побуту мовців, ними формується і також обслуговується цим стилем. Сфера суспільно-виробничої діяльності мовців, форма суспільної свідомості, тематика спілкування становлять базову екстралінгвістичну основу функціонального стилю. Ці чинники формування стилю враховані у визначенні М. Кожиної: «Функціональний стиль — це своєрідний характер мовлення того або іншого його соціального різновиду, що певній сфері суспільної діяльності і співвідносній з нею формі свідомості»1. Особливості функціонування мовних одиниць у певній сфері суспільно-виробничої діяльності створюють відповідне цій сфері стилістичне забарвлення. Проте визначення стилю буде неповним, якщо не зважити на інтралінгвістичну основу стилю, на власне мовні фактори і конкретний мовний матеріал, без якого не може бути стилю, бо останній становить його своєрідність і разом з іншими чинниками формує відносно замкнену систему мовних засобів кожного функціонального стилю. Ця особливість стилю, а також його змінність зумовлені тим, що функціональні стилі мови — це різновиди, які історично склалися у певний час і в певному мовному колективі. Вони становлять відносно замкнені системи мовних засобів, що регулярно функціонують у різних сферах суспільної ДІЯЛЬНОСТІ.
