Перехід до інформаційного суспільства супроводжується зростанням обсягів текстів в усіх сферах людської життєдіяльності. Незмірно зростає роль тексту.
Текстознавство — мовознавча дисципліна, яка досліджує внутрішню структуру тексту, його змістові категорії, мовностилістичну репрезентацію.
Текст має широке трактування і може включати, крім традиційногозапису природною мовою, також статичне чи динамічне зображення, звукове повідомлення чи/або їх комбінацію. Ця інформація може бути представлена у вигляді текстових і нетекстових елементів, однак словесний текст переважає.
Текстознавство вивчає тексти, зміст яких зафіксовано знаками природної мови, переданими засобами графіки. Слово "текстовий" співвідноситься не тільки з твором, зміст якого оформлений на паперовому носії, але й на електронному.
Сучасне текстознавство як синтетична наука перебуває на стадії становлення, формується його понятійний апарат. Інтегрування теоретичних і практичних здобутків інших галузей мовознавства визначили основні напрями його розвитку.
Вивчення тексту як системи вищого рівня, основною ознакою якого є цілісність і зв'язність. Дослідження тексту як системи вищого рангу передбачає, що текст — складне ціле, структурно-семантичне утворення, відмінне від простої послідовності речень. Це єдність, об'єднана комунікативною цілісністю, смисловою завершеністю, логічними, граматичними і семантичними зв'язками.
У контексті вивчення тексту як системи вищого рангу постає проблема визначення істотних особливостей тексту, його відмінності від речення (висловлення), надфразної єдності, характеру його існування у часі та просторі, характеру відображення у тексті реального світу.
Завданням лінгвістики стає також пошук семантичних і синтаксичних критеріїв єдності тексту, а саме внутрішньої побудови тексту, що виступає як функціонально, семантично та структурно завершене ціле.
Вивчення одиниць, що становлять текст. Вивчення одиниць тексту значно розширює межі синтаксичної теорії і вводить як предмет дослідження одиницю більшу, ніж речення, — складне синтаксичне ціле, або надфразову єдність. Цей напрямок синтаксису найменш розроблений у лінгвістиці. Теорія складного синтаксичного цілого розроблялася у працях В.В. Виноградова, О.М. Пєшковського, Н.С. Поспєлова та ін. 1
Об'єктом вивчення - тексти, призначені для масового видання. Предмет - правила побудови та мовне оформлення цих текстів, виявлення категорій, які виражаються за цими правилами. До головних завдань текстознавства належать:
вивчення тексту, як одиниці найвищого порядку; аналіз тексту на різних рівнях – від найзаг. і найвищого (текст як фраґмент мовної картини світу) до найнижчого і найпростішого (висловлювання); дослідження структурних елементів тексту; побудова універсальної типології текстів;виявлення і опис специфічних текстових категорій і властивостей; відстеження функціонування в тексті різноманітних мов. Один. нижчих рівнів.дослідження інтертекстуальних зв’язків (включення одного тексту в інший); вивчення психології створення й сприймання тексту; побудова аг. вчення про розуміння та інтерпретацію тексту як культ. феномена.
Текст є об’єктом вивчення цілого ряду наук:
Герменевтики(теорія, методологія та практика тлумачення будь-яких текстів; наука про розуміння смислу висловлювання й індивідуальності, яка з ним стоїть, тобто автора, а також інтерпретатора (того, хто розуміє); риторики (наука про красномовство, «мистецтво прозового мовлення».Риторика розробляє основні методи і прийоми ораторського мистецтва, описує й класифікує різноманітні засоби впливу на реципієнта);поетики (наука про структуру словесно-художніх текстів, їхні жанри, типи. Поетика вивчає форми, види, засоби й способи організації текстів. Іншими словами поетика розглядає всі складові тексту: тематику, композицію й архітектоніку, стилістику, ритмічну організацію);семіотики (наука, що вивчає структуру та функціонування різних знакових систем. Семіотика трактує вербальний текст як знак у знаковій системі мови. Текст, як і будь-який знак, використовується для одержання, збереження, перетворення й передачі інформації);теорії інформації (наука вивчає різноманітні інф. процеси. Серед термінів цієї дисципліни є цілий ряд понять безпосередньо причетних до теорії тексту: «інформація», «код», «кодування», «повідомлення», «сигнал», «квантування», «тезаурус»)
