Теренцій свідомо відмовився від романізації своїх комедій, тобто від внесення в них суто римського колориту і тих актуальних проблем, що турбували римську громадськість. До того ж картини, змальовані поетом у його комедіях, учинки героїв інколи прямо суперечили звичаям і моралі римського суспільства. Усі комедії Теренція мають специфічно грецькі риси, тому він близький до оригіналів. Щоправда, як і в Плавта, його персонажі одягнені в грецький одяг, мають грецькі імена, не кажучи вже про місце дії чи назви міст і вулиць. Але Теренцій не ставив і якихось актуальних для Риму проблем, що могли би викликати критику чи невдоволення. У його комедіях ненависні римлянам лихварі і звідники на сцені відкрито не з'являються, воїни-хвальки втрачають свій огидний вигляд, гетери перетворюються у доброчесних жінок, а парасит узагалі стає дотепником-жартівником, якого ніхто не ображав. Дуже скромно поводили себе й раби, вони нікуди не бігли, розштовхуючи ліктями зустрічних, і завжди пам'ятали про пока-рання. Відсутні в Теренція і безпосередні звернення до глядачів, які він уважав нетактовними.
Сюжет п'єс цілком залежав від змісту тієї Менандрової комедії, що ставала осно-вою твору Теренція. Отже, якоїсь оригінальності у них шукати годі. Його комедії швидше схожі на пізнішу європейську «слізливу комедію», розраховану на те, щоби викликати у глядача щире співчуття. Інтрига як така не цікавить автора. Головну увагу він звертає на характери героїв, причини їхніх учинків, а вони майже завжди шляхетні, чесні та добрі.
Проте хоч як намагався поет не торкатися питань римської дійсності, але вона все одно нагадувала про себе, хоч і в завуальованій формі. Одна проблема особливо цікавила його — це вибір шляху молодою людиною. Як жити далі? Куди йти? Як себе поводити? Для римської молоді то були проблеми справді болісні та актуа-льні, оскільки занепад моралі не припинявся.
Уже римські дослідники звернули увагу на досконалу літературну мову Теренція, що до появи його творів практично ще не сформувалася. У нього відсутні застарілі форми Плавтової мови. Герої Теренція розмовляють мовою, позбавленою брутальних зворотів, лайки, грубих висловів. Мову твору Теренція уважно вивча-ли граматики та оратори, зокрема, дуже високо цінував Ціцерон. Юлій Цезар залишив своє звернення до Теренція, назвавши його «напів-Менандром» і «вели-ким поетом», котрий говорив «чистою мовою».
Новаторство полягає в тому, що, він відмовився від змішування еллінських і римських реалій, від грубого комізму, буфонади, розробивши благородний варіант комедії масок. Саме в нього з'явився новий для античної драми інтерес до розгортання власне сюжету. Також можна зазначити зменшення питомої ваги музичного компоненту із одночасним зростанням суто драматичної частини. Для Теренція важливі не жарти та інтрига, а характери і психологічна ситуація. Для нього комедія це не засіб розваги, а засіб пізнання життя.. Дійові особи постають облагородженими, піднесеними, риси комізму згладжуються; мовна індивідуалі-зація відсутня, всі персонажі розмовляють однаково витонченою розмовною мовою освіченого римського суспільства, яка вперше отримує тут літературне оформлення.
