Зразком класичної трагедії у творчості Евріпіда безперечно стала найвідоміша з його п’єс «Медея». Її сюжетом послужив один з останніх епізодів міфу про аргонавтів. За наказом свого дядька Пелія, який відібрав трон у його батька Есона в Іолку, Ясон із групою друзів поплив на кораблі «Арго» до Колхіди, щоб здобути золоте руно. Це була умова для повернення влади Пелієм. З допомогою дочки колхідського царя Медеї, яка закохалася в Ясона. Медея ж приспала дракона, що стеріг руно, Ясон одніс його на корабель і разом із Медеєю й товаришами відплив додому. Медея вбила свого молодшого брата, розрубала на частини та кинула в море. Переслідувачі змушені були зупинитися, щоб зібрати останки юнака й поховати, і припинили погоню. В Іолку Пелій відмовився віддати владу, і Медея за це помстилася йому. Ясону довелося з нею втекти від гніву іолкських громадян, і він знайшов притулок у Коринфі. Трагедія відкривається Прологом, у якому Няня двох маленьких дітей Медеї розповідає про нові події в домі Ясона. Він вирішив залишити Медею й одружитися з дочкою коринфського царя Креонта. Почувши скарги й загрози Медеї і боячись її помсти, цар Креонт наказує їй негайно залишити місто. Після довгих її молінь він дозволяє Медеї лише «днину тут зостатися», щоб вона могла обрати місце свого дальшого перебування. Медея задоволена — одного дня для здійснення помсти їй вистачить. Біль Медеї посилюється ще з двох причин. Вона відчуває себе чужинкою серед еллінів, у неї немає жодної подруги. Медея чудово розуміє, що виправдання Ясона тим, що він піклується про майбутнє дітей, брехливі й не варті довіри. Бо справжня причина його нового шлюбу — мрія посісти коринфський трон, захопити багатства. Виправдовуючися, він навіть стверджує, що Медея «одержала більш, ніж сама дала». Медея постає надзвичайно сильною натурою. Тому коли з’являється афінський цар Егей, вона, розповівши про свої нешастя кидається йому в ноги і просить допомогти здобути притулок в Афінах. А, вирвавши в нього присягу, спокійно починає готувати план помсти. А для повного примирення просить дозволити їм однести нареченій шлюбний подарунок. Медеї потрібно помститися йому так, щоб назавжди зламати, щоб він ніколи не зміг бути щасливим. І тоді їй спадає на думку найжахливіше — вбити дітей, адже Ясон їх любить. І коли прибігає стурбований долею дітей Ясон, хор уже нічим не може його втішити. З палацу виїздить на колісниці, запряженій крилатими зміями, Медея з двома мертвими дітьми. Найстрашніше для неї залишилося позаду, вона здійснила помсту і тепер, спостерігаючи страждання Ясона, сповнена тріумфу. Вона відмовляє йому в можливості поховати синів і навіть попрощатися з ними. У фіналі трагедії Медею забирає її дідусь Геліос на колісниці.
Проблематика: Медея в цій трагедії діє так, як диктують її особисті прагнення, пристрасті. Це своєрідни перелом в житейській практиці софістичної теорії "людина є мірою всіх речей". Боротьба між любов'ю до своїх дітей та ревнощами, що спонукають її до помсти, є своєрідною кульмінацією розвитку трагедії. Євріпід розкриває душу людини, що страждає боротьбою між обов*зком та пристрастю, в якій, на жаль, частіше перемагає пристрасть.
