пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

16. Дидактичний епос і творчість Гесіода

Поряд із героїчним епосом різновидом епічної творчості є дидактичний (повчальний) епос, що використовував художню форму для передачі морально-етичних, філософських та наукових уявлень, тобто насамперед мав виховну, повчально-пізнавальну мету. Найвидатнішим представником цього роду поезії у Давній Греції був Гесіод (кінець VIII – початок VII ст. до н.е.) — перший давньогрецький письменник, про життя якого до нас дійшли деякі достовірні відомості. Антична традиція приписує йому створення численних поем. До нас дійшли його поеми “Теогонія” та “Роботи і дні”, які є спробою осмислення світу і життя з позицій вільного працьовитого землероба. Під іменем Гесіода збереглися три невеликі поеми, написані гекзаметром на епічному іонійському діалекті. Як свідчить у пролозі до «Теогонії» сам Гесіод, на творчість його надихнули Музи: вони з'явилися йому, коли він випасав овець, і звеліли говорити від їхнього імені. У «Роботах і днях» настійно рекомендується присвятити життя чесній праці, що супроводжується практичними порадами по землеробству, мореплаванню, а також моральними наставляннями і міфами. «Теогонія» (тобто «Родовід богів») — відважна спроба систематизації різних міфів про походження богів і їх нащадків. Історична концепція Гесіода виражена в легенді про п'ять поколінь людей: золоте, срібне, бронзове, героїчне й залізне. Багато дослідників схиляються до думки, що за Гесіодом, як і за Гомером, стоїть довга поетична традиція.  Гесіод створив школу, де розроблявся генеалогічний та дидактичний епос, поки ці теми не стали набутком наукової й філософоської прози. Проте і в пізніший час твори Гесіода високо цінувалися і щоразу, коли в античній літературі відроджувався дидактичний епос, він волів зв'язати себе з традиціями поезії Гесіода. Після Гомера першим поетом, історичне буття якого не викликає жодних сумнівів, був Гесіод. Його історична поява спричинилася самим часом, точніше, дальшим розкладом обшинно-родового суспільства, який засвідчив уже Гомер у своїх поемах. Дедалі поглиблювався конфлікт між арис­тократією і селянством. У самій общині почався соціальний по­діл, розшарування землеробів, шо привело до появи середнього і біднішого селянства. Нові соціальні групи вже не задовольняли­ся традиційними темами щойно народженої літератури. Розвиток сільського господарства змінював психологію селянства, вже міц­но зв’язаного з клаптиком власної землі, якої раніше в нього не було. Тепер цьому селянинові потрібні були твори, які б розпо­відали не про війни і подвиги міфологічних героїв, значною мірою вже йому чужих, а про мирний побут і працю, твори, які б практично йому допомагали у важкій повсякденній роботі. Виразником нових духовних запитів землеробів і став Гесіод, засновник дидактичного епосу. Час життя Гесіода визначити неможливо за браком точних відомостей. Але найімовірніше він жив наприкінці VIII і на поча­тку VII ст. до н. е., хоч дехто з учених і припускає, що Гесіод міг бути молодшим сучасником Гомера. З дитинства Гесіод допомагав батькові ха­зяйнувати, випасав його неве­личку отару овець біля гори Гелікон. За міфами, на ній про­живали покровительки мистец­тва — прекрасні Музи. Цікаво, що свій поетичний талант Ге­сіод пов’язує з цими богинями. Після смерті батька Гесіод з молодшим братом Персом по­ділили його спадщину. Гесіод продовжував господарювати і на­жив певного достатку. Інакше сталося з Персом. Він виявився людиною легковажною і швидко розтринькав усе, що дісталося у спадок. До того ж ще й підкупив нечесних суддів і відібрав у бра­та значну частину його батьківщини. Цей учинок дуже образив Гесіода. Коли ж Перс і відібране пустив на вітер, а потім звернувся за допомогою до Гесіода, той вирішив допомогти братові, але не матеріально, а ... у вигляді моральних повчань. Для нього він і створив свою дидактичну поему «Роботи й дні». Мабуть, перед цим поет склав велику поему «Теогонія» («По­ходження богів»), від якої збереглася лише початкова частина. Прославивши за традицією спочат­ку Муз, Ге­сіод розповідає, як з безодні Хаосу постають Гея (Земля), підземне царство Тартар, сила любові (Ерот). Від Геї народжується Уран (Небо), Ереб (Пітьма) і Ніч, а від Ночі — Ефір і День. Від союзу Урана і Геї з'являються титани, яких очолює могутній Крон, батько Зевса. Далі Гесіод розповідає про народження ін­ших богів, боротьбу Зевса з Кроном, якого Зевс скидає з трону в Тартар і стає володарем землі й небес, війну з титанами тошо. Інколи поет обмежується простим переліком імен богів, шо наро­джувалися, але часом створює цікаві й складніші в художньому плані картини — такі як покарання Кроном свого батька Урана, врятування Реєю сина Зевса, боротьба Зевса з титанами, з потво­рним велетом-драконом Тіфоном, подвійний обман Зевса хит­рим Прометеєм. На жаль, основна частина «Теогонії», що давала повний родо­від богів і героїв, до наших днів не дійшла. А вона була б цінним свідченням про ранню систему міфологічних уявлень греків, бо пізніші перекази або згадки про ці міфи зазнали значних змін чи переробок. У стародавності Гесіоду приписувалися й інші поеми (майже повністю втрачені), у тому числі: «Каталог жінок» (або «Еойя»), залишилися фрагменти; «Наставляння Хірона»; «Великі роботи» (імовірно, продовження «Робіт і днів»); «Орнітомантія» (тобто «Птаховорожіння»); «Меланподія» (можливо, перерахування ясновидців і віщунів). Усе це по більшій частині твори дидактичного характеру або перерахування, вони могли бути складені також і спадкоємцями Гесіода в беотійській поетичній школі.


28.01.2018; 20:37
хиты: 122
рейтинг:0
Общественные науки
науки о гендере и сексуальности
половое воспитание
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь