Іліада — поема, що налічує 24 пісні, які складаються з 15693 віршів, і приписується Гомеру, найдавніша зі збережених пам’яток грецької літератури. «Іліада» є переробкою і об’єднанням численних сказань Стародавньої Греції про подвиги давніх героїв.
- мир у серцях людей, мир між людьми й народами, віра в людину, яка здатна подолати зло в собі, в навколишньому світі.
Гомерівська Іліада побудована на Троянському циклі міфів, що розповідає про десятирічну війну між захисниками міста Трої (або Іліона) і греками. Події спочатку відбуваються на Олімпі, потім переходять на землю. Події Троянського циклу міфів добре відомі всім грекам, тому Гомер на них лише натякає у своїй поемі. Сама ж «Іліада» розповідає тільки про один епізод десятого року війни під Троєю, що тривав 53 дні — це гнів наймогутнішого героя ахейського війська Ахілла.
«Іліада» розпочинається з конфлікту в стані ахейців (які також називаються данайцями), які осаджують Трою. Агамемнон викрав дочку жерця Аполлона, за що у війську ахейців розпочався мор. Ахілл критикує Агамемнона. Але Агамемнон погоджується замінити одну полонянку на Брісеїду, яка належить Ахіллові. Дев’ятирічна облога на межі зриву, але ситуацію виправляє Одісей.
У 2-й пісні Гомер описує протиборчі сторони. Під проводом Агамемнона до Трої приплило 1186 кораблів, а військо мало понад 130 тис. воїнів. Свої загони прислали різні області Еллади: Аргос (під керівництвом Діомеда), Аркадія (під керівництвом Агапенора), Афіни і Локрида (під проводом Аякса Великого), Ітака і Епір (під керівництвом Одісея), Кріт (під керівництвом Ідоменея), Лакедемон (спартанці Менелая), Мікени, Родос (під керівництвом Тлеполема), Фессалія (мірмідонці Ахілла), Фокіда, Евбея, Еліда, Етолія та ін. На стороні Трої під проводом Гектора були ополчення дарданців (під керівництвом Енея), карійців, лікійців, меонів, мізи, пафлагонців (під керівництвом Пілемена), пеласгів, фракійців і фрігійців.
Оскільки троянська війна розпочалася з викрадення Єлени, то в 3-й пісні в єдиноборство вступають її юридичний чоловік Менелай з фактичним — Парісом. У поєдинку перемагає Менелай, проте богиня Афродіта врятувала Паріса і пораненого віднесла з поля боя. Через те, що поєдинок не закінчився смертю одного із суперників він вважався недійсним. Війна триває далі. Проте ні ахейці, ні Троя не можуть взяти гору. Смертним допомагають безсмертні боги. Ахейцям протегує Афіна Паллада, Трої — Аполлон, Арес і Афродіта. Проте 5-й гімн оповідає як в жорстокій битві навіть безсмертні Арес і Афродіта отримують поранення від ахейця Діомеда. Бачачи силу Афіни Паллады, проводир Трої Гектор повертається до Трої і вимагає принести богині жертви. Водночас Гектор соромить Паріса, який сховався у тилу і обнадіює свою дружину Андромаху.
Повернувшись на полі бою, Гектор викликає на поєдинок найсильнішого з ахейців і його виклик в 7-й пісні приймає Аякс Великий. Аякс і Гектор б’ються до пізньої ночі, але ніхто з них не може взяти верх. Тоді вони братаються, обмінюються дарами і розходяться. А тим часом воля Зевса схиляється на сторону Трої і лише Посейдон залишається вірний данайцям. Ахейське посольство вирушає до Ахілла, чиє військо не діє із-за сварки їх проводиря з Агамемноном. Проте розповідь про лиха ахейців, притиснутих Троєю до моря, зачіпає лише Патрокла — друга Ахілла. Троянці контратакуючи, ледве не спалюють ахейський флот, але богиня Гера, прихильна до ахейців, спокушає і усипляє свого чоловіка — бога Зевса, щоб врятувати своїх улюбленців. Бачачи підпалений Троєю ахейський корабель, Ахілл відправляє у бій своїх мірмідонців (2500 воїнів) під керівництвом Патрокла, проте сам ухиляється від битви, тримаючи гнів на Агамемнона. Але Патрокл у битві загинув. Спочатку Патроклу списом в спину влучив Евфорб, а потім Гектор завдав йому смертельного удару списом в пах. Бажання помститися за друга повертає в гру Ахілла, який, у свою чергу, вбиває Гектора, уразивши його списом в шию. У кінці Іліади розгортається тяжба за тіло Гектора, яке Ахілл спочатку відмовлявся видавати батьку загиблого для поховання.
