Учіння - власні активні дії учня, спрямовані на розвиток своїх здібностей, знань, умінь і навичок та способів їх набуття. Результати учіння виявляються в знаннях, навичках, уміннях, системі відношень і загальному розвитку учня. Процес учіння є динамічним і необмеженим у часі.
Види учіння можуть класифікуватися за різними основами.
1.За видом набутого пізнавального досвіду учіння може бути: узагальнене - конкретне; чуттєве (екстероцептивне і пропріоцептивне) - раціональне (емпіричне і теоретичне); репродуктивне - творче.
2.За умовами перебігу учіння розрізняють: організоване; стихійне.
3. За характером учіння може мати як позитивну так і негативну забарвленість: цілеспрямоване, довільне - нецілеспрямоване, мимовільне; усвідомлене - неусвідомлене; активне - пасивне; довготривале - короткочасне; соціально обумовлене - вузько особистісне; активне - пасивне.
У процесі учіння всі види тісно взаємозв'язані. Дослідження О.М.Леонтьєва, Л.С.Виготського, Ж.Піаже довели, що внутрішня діяльність виникає із зовнішньої шляхом інтеріоризації. Предметні дії відображуються в психічних процесах. Тому зовнішню діяльність по-іншому називають первинним навчанням, а внутрішню - вторинним.
Первинне - здійснюється методом проб і помилок. Вторинне - шляхом спостереження й осмислення.
48. Структура учбової діяльності
Структура навчальної діяльності (Д. Б. Ельконін):
1) Навчально-пізнавальні мотиви.
2) Навчальне завдання
Учбова задача - це не одне завдання, а ціла їх система. У результаті рішення системи завдань відкриваються і освоюються найбільш загальні способи рішення щодо широкого кола питань у цій науковій галузі. .
3) Контроль за правильністю та повнотою виконання операцій, що входять до складу дій.
Найчастіше в шкільній практиці використовується контроль за результатом. Більш того, педагоги самі навчають дітей такому контролю. Наприклад, перевірка правильності арифметичного дії іншим дією: правильність складання - відніманням, поділу - множенням..
4) Оцінка.
Функція оцінки у навчальній діяльності полягає в тому, щоб визначити, освоїв чи учень заданий спосіб дій і просунувся чи на сходинку вище саме в цьому відношенні. Таким чином, оцінка ставиться до виконання всієї навчальної задачі в цілому. Вона розкриває ступінь освоєності усієї дії в цілому і окремих вхідних у його склад операцій.
Починати потрібно з формування самоконтролю і самооцінки. Формування контролю йде від контролю за діями інших до контролю за власними діями, а формування оцінки стимулює взаємна перевірка робіт, колективне складання змісту контрольних робіт та ін Дослідження формування дій самоконтролю і самооцінки було вироблено Г. А. Цукерман, яка показала, що формування даних компонентів структури навчальної діяльності залежить від групової роботи учнів на уроці.
