Старший шкільний вік, тобто приблизно від 15 - 16 до 18-19 років, відноситься до ранньої юності.
Соціальна ситуація розвиткуСтарший школяр стоїть на порозі вступу в самостійне життя. Це створює нову соціальну ситуацію розвитку. Завдання самовизначення, вибору свого життєвого шляху встає перед старшим школярем як завдання першорядної важливості. У центрі психологічного розвитку старшого школяра стоїть професійне самовизначення.
Стає актуальним пошук супутника життя і однодумців, зростає потреба у співпраці з людьми, зміцнюються зв'язки зі своєю соціальною групою, з'являється почуття інтимності з певними людьми. Період юності характеризується наявністю кризи, суть якого у розриві, розбіжності освітньої системи і системи дорослішання. Юнацький вік у порівнянні з підлітковим характеризується підвищенням рівня самоконтролю та саморегуляції.
Провідна діяльність у юнацькому віці - пізнавальна. У старшому шкільному віці зв'язок між пізнавальними і навчальними інтересами стає постійною і міцною. У старших класах мислення учнів набуває особистісний емоційний характер. Особистісний характер мислення старшого школяра пов'язаний з тим, що в цей період формується узагальнення уявлення про самого себе, розуміння і переживання свого "Я", своєї індивідуальності, своєї особистості. У 16 років вже визначається свій власний (далекий від ідеалу, але реально діючий) стиль навчальної роботи.
Центральними психологічними новоутвореннями юнацького віку є професійне самовизначення і світогляд. У старших класах існує тісний взаємозв'язок професійних намірів школярів та їх міжособистісних взаємин: переформовуються підгрупи серед учнів класу за принципом однакової або сходнею майбутньої професії.
