Проявом асоціалізації є девіантна поведінка — система вчинків, що відхиляються та різняться від загальноприйнятих норм суспільства в галузі права, культури чи моралі.
Отже, соціальна поведінка, яка не відповідає суспільним нормам має назву асоціальної. Така поведінка буває трьох видів:
а) аморальна – порушення норм моралі і правил людського співжиття;
б) протиправна – правопорушення, яке підлягає покаранню, але не кримінальному;
в) злочинна – порушення кримінально-правових норм .
Асоціальна поведінка поділяється на девіантну та делінквентну.
Девіантна поведінка – система вчинків або окремі вчинки людини, які мають характер відхилення від прийнятих у суспільстві норм (правових і моральних). Це порушення поведінки, не обумовлене психічними захворюваннями.
Девіації: героїзм п’янство, суїцид, наркоманія сімейні чвари, насильство хуліганство, агресія, злодійство, алкоголізм.
Делінквентна поведінка (англ. “провинність”) – це сукупність протиправних вчинків людини, за які в особливо важких випадках може накладатися покарання згідно статей цивільного й кримінального кодексів
Основою в перевихованні є опора на позитивне. Виставлення на зовні недоліків учня, надії, що він зможе критично оцінити свою поведінку і змінити її, може лише уразити самолюбство дитини, принизити почуття власної гідності. Опора на позитивне передбачає активізацію найважливішого, особисто значимого, найчутливішої ланки у складній системі життєвої мети та інтересів, стосунків і почуттів підлітка (наприклад, любові до своєї сім’ї, бажання бути не гіршим за інших, позбавитися від відчуття своєї не виправності, завоювати визнання однокласників, займатися улюбленою справою, оволодіти якоюсь майстерністю тощо).
