Романтизм розширив жанрові обрії літератури. В усіх трьох родах з*явилися нові літературні види, крім того, в романтичному письменстві спостерігається інтенсивне поєднання різних художніх способів відображення, що приводить до появи видів мішаної форми.
В українській романтичній поезії з самого початку голосно заявила про себе балада.
Гулак-А. започаткував соціально-побутову баладу, насичену мотивами й образами української міфології.
Широко розвинулися балади, в яких перехрестилися фольклорні й історичні мотиви ( Костомаров «Ластівка», «Брат з сестрою»; Боровиковський «Бандурист», Шашкевич «Погоня»)
В українській романтичній ліриці активно культивувалася пісня ( «Українська мелодія» Гребінки)
Вірш Петренка «Дивлюсь на небо» для української поезії був зразком нового жанру – медитативно-елегійного вірша.
У розвиток інтимно-особистісної лірики зробили також внесок Шашкевич, Головацький, Корсун.
Драматичні жанри пройшли в романтизмі певну еволюцію: набули рис преромантичної поетики, етнографізму, психологізму.
Драматичні твори Костомарова «Сава Чалий» і «Переяславська ніч» визначаються як драми ідей.
Українська драматургія створила жанр романтичної трагедії ( «Переяславська ніч»)
«Українські сцени з 1649 року» Костомарова належать до такого жанрового різновиду як історичні й драматичні сцени.
З*явилися зразки романтичної прози( Квітка-О., Шашкевич, Гребінка)
Популярною та актуальною стала форма історичного роману
