Світогляд письменника формувався у складних суспільно-політичних та культурних умовах. Вели кий вплив на нього мали просвітительська російська література кінця XVIII — початку XIX століття (твори І. Крилова, В. Капніста, Д. Фонвізіна та М. Карамзіна) і українці ( Г. Сковорода та І. Котляревський) Г.Квітка завжди реалізовував на практиці прагнення вести про себе мову якомога стриманіше; велика самодисципліна, відсутність егоцентризму стало тим, що зближувало і визначало за орієнтир для світоглядних засад письменника тези раннього християнства, в якому письменникові найбільш адекватною була його провідна засада – мучеництво, що знайшло, до певної міри, художнє вирішення і в образах героїв повістей “Маруся”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”, “Божі діти”, “Перекотиполе”
Важливим концептом у сприйнятті світоглядних засад письменника вважаємо його позицію щодо можливості здійснення свободи вибору кожною людиною.
Світогляд:
1. Всі стани суспільства з’єднані в міцний ланцюг (кріпак іпоміщик потрібні один одному). Цар і державні закони мають бути над класами, вони забезпечують розвиток кожної особистості. Митець вірив у божественний характер царської влади, підтримував державно -політичний лад, а всі біди вбачав у деспотичності чиновництва та поміщицтва.
2. Релігія є чинноком формування, розвитку і збереження нації. Митець проповідує самопожертву, прощення, смирення, покору. Порушення марольних норм, вихід за межі дозволеного, традиційного селянського етносу призводить до деградації і саморуйнування особистості.
Літ – естетичні погляди:
сформувалися на основі фольклору та літератури 18 – поч.. 19 століття; одним із перших у\в українській літературі доходить висновку у тезі, що необхідно писати для демократичного читача ( для народу)
закликає до народності, національної самобутності ( правдиве зображення простих людей з використанням фольклору і мови);
етнографізм як символ естетизму національного буття
принцип списування з натури;
характер конфлікту – морально – етичний ( проповідує дух життя, відмову від тілеснихблаг)
дидактизм – моральна ціль . Більша частина творів розпочинаються моральними вступами. Кожен твір – художня ілюстарціядо дидактичного вступу, тези чи сентенції. Морально – дидактичне спрямування визначає вибір теми, сюжет, композицію, х – р героїв. Усі ідеальні герої –носії позитивних якостей.
Прагнення до народності і реалізму, характерне для української літератури від Котляревського до Шевченка, було визначальним і для творчості Григорія Квітки.
