-Орієнтація на досягнення сучасних йому українських, російських, польських і чеських письменників
- плідно використання багатющих скарбів фольклору
- засвоєння нових стильових напрямів, жанрів, тематики, народної мови
-вплив на демократизацію і громадянське спрямування літературного процесу в Україні, на розширення зв’язків національної словесності зі світовою культурою.
- використанню ним різностопного ямба, коломийкового вірша.
Написав » 5-10 байок.
Джерела: І.Крилов, І.Красицький.
Способи опрацювання сюжетів:
-звичайний переклад (“Цікавий і Мовчун”, “Лікар і Здоров”я”) – іноді навіть скорочує стосовно оригіналу;
-поширює, наповнюючи подробицями , але без сатири (“Пліточка”, “Батько і Син”)
-насичує етнографічно-побутовим матеріалом,діалогами, психологічними деталями
-надання творам виразної національної своєрідності, життєвої конкретності.
-поширює коротку (4-8 рядків) байку у поширену (160-180 рядків) сатиричну (“Пан та Собака”).
Різновиди байок: Байка–казка (“Пан та Собака”, “Солопій та Хівря…”).
Байка–приказка (“Цікавий та Мовчун”, “Дурень і Розумний”, “Лікар і Здоров”я”).
Власне байка («Рибка», «Батько та Син»)
Байка-казка:
-етнографічно-побутові подробиці;
-яскраво окреслені персонажі;
-розлога композиція, ускладнена відступами та описами;
-уповільнений сюжет;
-психологічні деталі;
-введення діалога;
-лайливі слова, просторіччя, натуралістичні вислови, вульгаризми.
Байка-приказка:
-лаконічність, стислість
Кониський уважав Гулака за великого письменника-мислителя, а в його Рябкові ладен був побачити образ символічний усього обернутого в кріпацтво українського народу. (М.Зеров)
Експериментальний характер: одним iз перших утверджував в українськiй лiтературi народну мову, використовував скарби народної творчостi для розширення її проблемно-тематичних горизонтiв та жанрово-стильового i художньо-образного арсеналу.
