* утверджується просвітительський реалізм, сентименталізм, преромантизм і романтизм як основні літературні напрями і стилі, зароджується літературно-критична думка. *Впровадження у 1764 році цивільного шрифту розмежувало церковну й світську літератури. *Вихід «Енеїди» у 1798 році- три частини. Це стало початком ужитку народної мови як літературної, що сприяло розвитку національної свідомості. Цей процес мав такі наслідки : -за Д.Чижевським, почавши заново, література новою мовою йде дуже повільно і диференціювалася на жанри та стилі;
- формується тенденція до наслідування попередників, що призводить до стагнації літературних форм;
-література на довгий час затримується біля фольклору, що призводить до порушення граматики і фразеології. *Перша половина 19 ст. характеризується входженням українських письменників у російську літературу (Гулак Артемовський, Є. Гребінка, Костомаров, Шевченко) і навпаки – росіян в українську, ці твори стають звертанням українських письменників до всеросійського читача і їх бажанням розповісти сусідові про звичаї та побут.
*Формування нової жанрової системи для моделювання живої дійсності( н-д, байка не як ілюстрація, а як жанр; проза не як козацькі літописи, а як жанр); *До к. 19 ст., тобто до появи модерної літератури вся українська література може бути кваліфікована як література селянська; *На відміну від ДУЛ, це література світська; *За спостереженням Д. Чижевського, це література неповна, бо розвивалася в «неповній» нації (втрата української еліти); *Зміна принципів відображення життя: основним є реалізм і народність; *Налагодження і розширення зв’язків з іншими літературами( дуже багато письменників звертаються до західноєвропейських сюжетів, образів, зокрема «Енеїда» Котляревського зявилася внаслідок бурлескно-травестійної переробки епопеї Вергілія, а байки Гулака-Артемовського позначені генетичним зв’язком із творами польського просвітителя 18 ст Красіцьким) *Великий вплив на розвиток НУЛ мали більш сильні сусіди (Польща), що пережили період розквіту;
*Упродовж перших чотирьох десятиріч 19 ст. процес становлення НУЛ завершився. Творчість перших класиків І.Котляревського, П.Гулака-Артемовського, Г.Квітки-Основяненка, Є.Гребінки характеризується виразними просвітительськими засадами. У творах посилюється увага до простої людини, що посилювало демократичний, гуманістичний пафос НУЛ.
*Творча діяльність українських романтиків Л.Боровиковського, А.Метлинського, М.Костомарова, В.Забіли, М.Петренка пов’язана з словянським національно-культурним відродженням перших десятиліть 19 ст. Звернення до фольклору романтики вважали необхідною умовою утвердження народності в літературі. *Високо піднесли прапор рідного слова діячі «Руської трійці» М.Шашкевич, Я.Головацький та І.Вагилевич.
*У перших десятиліттях 19 ст. роль літературних центрів належала Полтаві й Харкову. На сторінках журналів «Харківський демокріт» та «Український вестник» друкувалися твори В.Масловича, Гулака-Артемовського. Виходять збірники Максимовича «Малороссийские песни», І.Срезневського «Запорожская старина».
* Отже, на час появи «Кобзаря» Шевченка укр.літ сформувалась як одна зі словянських національних мов, що стала всесвітньовідомою.
4) Історико-суспільні умови становлення нової української літератури. Довгий час на формування моделі літературної творчості в Україні мають історико-сусп процеси в Росії, протягом 18 ст. і серед них:
1. знищення Гетьманщини у 60 рр 18ст і це призводить до ліквідації рештків внутрішньої автономії (Переяславська угода)
2. впровадження рекрутчини і уведення кріпацтва, а також втрата Україною можливості обирання гетьмана (Коліївщина 1768, Цей рух виявив талановитих ватажків — Максима Залізняка, Івана Ґонту, Семена Швачку, Івана Бондаренка та ін. Прославленим керівником антикріпосн руху на Поділлі став Устим Кармелюк, загони якого наводили жах на панство протягом 10-х — поч 30-х рр.; Гайдамачина 1769- великий вплив для придушення Коліївщини відіграла Катерина ІІ)
3. 1753 – 1764рр. востаннє обирається гетьманом К. Розумовський, а 1764 – зрікається булави, пізніше обирається по спадковості («Конотопська відьма» Забрьоха). 1764 – відновлюється Малоросійські колегії і її президентом призначається Рум’янцев, що уводить нові правила, де розподіл на губернії, раніше- козацькі полки.
1768 – 1771рр. – рос – тур війна. Росія свідомо використав козацьку силу, тому що вони мали більше досвіду у боротьбі із туре – таатр загарбниками.
1775- Катериною ІІ було знищено Запорозьку Січ І ув’язнено П. Калнашевського.
1783- на Лівобережжі та Слобожанщині юридично було введено кріпацтво.
1785 – Хартією дворянських прав Катерина ІІ урівнює рос і укр. дворянство(Л. Українка«Бояриня»)
1812- рос-франц війна. Франція зазнала поразки. Підняття декабристський рух.
Значну роль в У відіграла діяльність Пд товариства. Його центром був Тульчин на Поділлі. Пд товариство зливається з Товариством об'єднаних слов'ян, яке діяло в У з 1816 р. Відразу ж після придушення повсталих солдатів у Петербурзі відб заворушення Чернігівського полку на Київщині, яке також закінчилося трагічно. З кін 30-х рр на визвольну боротьбу проти самодержавства піднімається нове покоління революціонерів, поч розгортатися рух різночинців. Зрозуміло, що перебіг усіх цих подій, суспільні настрої епохи більшою чи меншою мірою визначали характерні тенденції укр літ-го процесу, відбивалися в худ творчості.
