В українському романтизмі склалася також психологічно-особистісна течія. Зрозуміло, увага письменників до внутрішнього світу особистості властива й багатьом творам, що розвивалися в річищах інших тематичних течій. І все ж можна помітити, що було створено чимало творів різних жанрів, повністю присвячених роздумам, переживанням, почуттям людини.
Романтики відкрили суб’єктивну людину в діалектичній суперечності її численних зв’язків з природою, суспільством, побутовим оточенням. Художній психологізм і їхній творчості ґрунтується на розкритті незвичності дій і вчинків героїв, підкресленні їхніх бурхливих, всепоглинаючих пристрастей, джерелом яких виступає ірраціональне, підсвідоме.
Утвердження особистості, осмислення складності внутрішнього світу людини, його невичерпності, його творчої могутності – саме ці особливості характеризують мотиви психологічно – особистісної лірики. Поети співвідносять людину з визначальними началами і силами всесвіту у суспільства, намагаються показати її почуття, переживання, роздуми в рухові, у постійних змінах, вписати долю.
Романтики відкрили незвичайну складність, суперечливість людської душі її невичерпність.