В основу бралися фольклорні твори, в яких відображалося щоденне життя народу, повір’я, звичаї, перекази. У центрі творів –образ-тип, що є втіленням мужності, вірності у коханні, патріотизму. Беззахисна і скривджена людина, яка шукає у природі розради, зв’язок людини з природою, причому природа - живий організм, участь природи у житті людини, мотив єднання з нею. Фольклорна течія –протистояння 2-х світів –реального і фантастичного. (людина та її звернення до демонологічних сил: Боровиковський «Розставання», «Маруся», Костомаров збірка «Укр.балада»). Ця течія виникла із задуму довести, що укр. мовою можна передати «почуття ніжні, благородні, піднесені». Ф. Шеллінг зазначав, що народні легенди, міфи є основою мистецтва. Також викликає інтерес художня реалізація романтиками взаємин людини з природою. Природа часто стає «своєрідним аналогом душі, коли перевтілення в природний об’єкт символізує ту чи іншу сторону родової суті люд. характеру» (напр..:твори Костомарова М. «Явір, тополя, береза», «Брат з сестрою»)
