Джерело: І.Крилов “Крестьянин и Овца”: розробляє фабулу, вносить істотні зміни у систему персонажів, у суть образів, соціально загострює ідейну спрямованість твору.
Жанр: байка, вид – власне байка( обсяг – середнього розміру, сюжет чітко окреслений, форма вільна віршова, твір переважно соц.. х – ру, афористична мова, алегоричні образи). трактування назви: назва «Ведмежий суд» — є афористичним узагальненням хижацької сваволі панів над безправними селянами.
Тема: змалювання панського суду у царській Росії,; показ безправність простої людини перед цим судом.
Ідея: засудження сваволі і знущання з простих людей; викриття несправедливого поміщицького суду.
Основна думка: Да судді річ його спочинку перебили,Бо він ситенький був. І так опреділилиІ приказали записать.
Проблематика: «мала людина», поміщицька сваволя, правосуддя .
Пафос: народний.
Мотив: беззахисності перед судом; безправя царату , безвідповідальності суду.
Сюжет: . Діставши від Лисиці безглузду "бумагу" судді розпочали ще безглуздіший судовий процес. На суді «Ведмідь сердито став ревіть», «Вовки завили», Волові не дали й слова сказати на своє виправ-дання. Щоб картина тогочасного суду була повнішою і конкретнішою, автор використовує мову тодішніх судових документів.
Моральний аспект фабули: - станова нерівність не може забезпечити гармонію почуттів; - призвідець біди є одночасно і жертвою (Лисичка).
Мова твору. Мова автора ,Який виступає наратором, і веде розповідь про процес.
Мова персонажів представлена переказаним автором ділогічним мовленням.
Худ. засоби: тропи(
порівняння: пив, як мошенник; епітети, що виконують образотворчу функцію: попеластий Віл, ситенький був;
метафора: Давай вони його по-своєму судить,
евфемізм: Так за такі гріхи його четвертувать, гіпербола: судить трохи не цілі сутки;символ: «бомага»), поетична синтакса: інверсія(бачила вона, Суддею був Ведмідь), еліпса (Воно було б зовсім не диво,Коли б він їв собі м'ясиво»),
ампліфікація (Їв сіно, і овес, і сіль.)
градація: четвертувать І м'ясо розідрать суддям на рівні часті,/Лисичці ж ратиці оддать.
Образна система:
головні: Віл, Личка, Суддя
другорядні: Вовки. В алегоричних образах Ведмедя, Вовків і Лисиці висміюються царські судові урядовці. Лисиця — дрібний прислужник царського суду, ябеда і крутій, що живиться крихтами з панського стола; попеластий Віл — це образ трудящої, сумлінної, покірливої людини, несправедливо засудженої тільки тому, що на ній можна було поживитися хижакам.Вола засуджують до страти через те, що він їв сіно, а не м'ясо.
Версифікація:силабо – тонічна , шестистопний ямб із пірихієм. каталектика 1- 3рядки, акаталектика 2-4. цезура мала у 2,3 після 6 складу, клаузула окситонна 1-3, парокситонна 2-4.Рима 1 – 3 : точна, банальна, проста, жіноча, одногрупна іменникова , 2-4 точна, банальна, проста, чоловіча, одногрупна іменникова; римування абаб – перехресне. Строфа катрен.
