Бурлескно-реалістичні твори Г. Квітки-Основ'яненка за змістом і формою наближаються до фольклорних зразків прози та до бурлескної поезії першої половини XIX століття.
В основу переважної більшості цих творів митець поклав анекдоти, в яких висміювалися надмірна честолюбність, скупість, хабарництво, пияцтво, найчастіше, - тупість, недоумкуватість( «Пархімове снідання», «Підбрехач», «Малорос. биль» , «От тобі й скарб». Розгортаючи сюжети цих творів, прозаїк використовував специфічні прийоми нар. сміхової культури. Орієнтація на повчально – дидактичну роль худ творчості, спонукала автора відбирати із фолкджерел найдоступніші для народного розуміння, щоб досягти поставленої мети - НАВЧИТИ ЛЮДЕЙ ЧИНИТИ ДОБРО,не порушувати морально – етичних норм.
У «Мертвецькому великодні» в основу покладено поширене оповідання – анекдот про чоловіка,який потрапив на великдень до мерців із вареником( Один із варіантів оповідання «Як Нечипір ділив вареник» знаходимо уетнографічному зб. Б.Грінченка)
«От тобі й скарб» - основа: анекдотичний сюжет демонологічного характеру ( запроданця душі чорту – Хома Масляк – лінивий дурень, який прагне всілякими можливостями розбагатіти)
Побудова й окремі сценки «Салдацького патрета » пов’язані із фолкджерелами. Його зачин і закінчення, композиційні переходи між епізодами нагадують аналогічні прийоми народної поетики.
У «Конотопській відьмі» Квітка вдається до народної поезії:замовлянь, легенд, народних повірїв, в яких діють фантастичні істоти, казок. В українському фольклорі є безліч варіантів казок по відьом, деякі знахи були надруковані у зб. «труды этнографическо – статистической экспедиции», у І томі «Повестей, сказок и рассказов козака Луганского - Даля» з приміткою, що «Відьму» прислав козак Грицько Основяненко.
