Образи відмінні від раціонально побудованих образів класицизму.
Характери й поведінка героїв умотивовані суспільними умовами, обставинами життя.
Форми типізації:
сатирична – образи богів і царів.
соціально-побутова – Дідона, Евандр, нянька Латина.
суто побутова – Невтес.
соціально-психологічна – Низ, Евріал.
Головний герой – народ. І.Котляревський обстоює право народу на чільне місце в національній літературі.
Герой, відомий з казок, героїчного епосу та інтермедій. Уособлює в собі незнищенний життєрадісний дух, енергію і витривалість народних мас
Лайливі слова (синоніми, лайки соціально та морально характеристичні) Котляревський уживає переважно в мові персонажів як засіб типізації, виявлення певного ставлення мовця до особи, до якої чи про яку йдеться.
Троянці
Початки романтичного художнього узагальнення.
В образах – ідеал поета:: патріот, доблесний воїн, безкорисливий захисник справедливої справи, знає ціну гідності й честі.
Подаючи їх у гумористичному плані, автор ніде не збивається на гостру сатиру. Ніколи не глузує з історії свого народу.
Виразні національні характери.
Еней
Автор не ідеалізує. Жива людина.
Наділяє Енея більшою самостійністю, ніж у Вергілія Þ образ сповнений суперечностей.
Баламут і п”яниця, який еволюціонує у героя.
Образ ватажка, що прийшов до керівництва завдяки особистим здібностям.
Ставлення до громади: шанує, прислухається.
Типові національні риси:
моральна витримка, душевна рівновага (перебування в пеклі);
оптимістичний погляд на життя.
Герої і боги
Знижений план.
Сатиричне викриття пороків феодально-кріпосницької системи.
Крім спільного – пиятика, сварки, інтриги, хабарництво, - кожен має щось своє індивідуальне.
Боги – чиновники-вельможі, великосвітське панство. Не лише в побутових обставинах, але й у стосунках між собою. Мовна характеристика (грубі слова, лайка). Доля людей байдужа богам.
Латин – “старий скупиндя”. Безвольний слабохарактерний поміщик.
Евандр – поміщик-хлібосол.
Лавінія – світська панночка. Дотримання світських норм поведінки (смерть матері).
Турн – бундючний гульвіса-офіцер.
Репрезентують певну соціальну верству українського суспільства ІІ половини ХVІІІ ст.