Класицизм в Україні, на відміну від Франції, Росії чи Польщі, проіснував недовго і розвинувся мало (кінець X VIII — початок XIX століття)
Класицизм - Напрям у європейській літературі та мистецтві, який уперше з'явився в італійській культурі XVI ст., а найбільшого розквіту досяг у Франції XVII-ст.
Визначальні риси класицизму: - раціоналізм (прагнення будувати художні твори на засадах розуму, ігнорування особистих почуттів); - наслідування зразків античного мистецтва; - нормативність, встановлення вічних та непорушних правил і законів (для драматургії — це закон «трьох єдностей» (дії, часу й місця); - обов'язкове дотримання канонічних правил написання творів (зображення героя тільки при виконанні державного обов'язку, різкий поділ дійових осіб на позитивних та негативних, суворе дотримання пропорційності всіх частин твору, стрункість композиції тощо); - у галузі мови класицизм ставив вимоги ясності та чистоти, ідеалом була мова афористична, понятійна, яка відповідала б засадам теорії трьох стилів; - аристократизм, орієнтування на вимоги, смаки вищої-суспільної верстви; - встановлення ієрархії жанрів, серед яких найважливішими вважалися античні; поділ жанрів на «серйозні», «високі» (трагедія, епопея, роман, елегія, ідилія) та «низькі», «розважальні» (травестійна поема, комедія, байка, епіграма). Класицисти вважали, що призначення літератури — виховувати людину, але не шляхом читання моралей чи нотацій, а насолодою, яку-мусить давати мистецтво. В основі лежить філос ідея: Підпорядкування особистих інтересів високим високим ідеям громад обов*язку держ законам. Провідним стає ідеал краси і відновл канони класичності. Персонажі поділ на позит і негат. Укр класицизм на відміну від рос і польск слабкий і маловиразний і приходить на зміну бароко.
Розвиткові класицизму в Україні не сприяли ні політичні, ні загальнокультурні умови. Поширення набули переважно тільки «низькі» жанри — травестійна поема, комедія, байка. Але саме завдяки цій неповноті класицизму в українській літературі відбувається епохальний перехід від українізованої книжно-слов'янської до живої народної мови. Так започатковується нове відродження українського письменства, а згодом і нації в цілому. Представники українського класицизму — І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко, П. Гулак-Артемовський, П, Білецький-Носенко та ін.Зокрема у Котляревського простежуються класицистичні тенденції єдності місця, часу та дії. Сентименталізм,який виник як запереч раціоналізму,класицизму у добу Просв.виник на другій пол 18ст поч 19 ст у країнах Європи. «Сентиментальна подорож по Франції і Італії».
Специфічні ознаки українського сентименталізму: -розвивався не на рівні течії, а напряму -тісно був пов'язаний з фольклором
-поглиблений демократизм(зображення людини з народу, з її неповторними індивідуальним стилем, силою почуттів, багатством емоційних справ) -переважно сільська тематика
-психологізм(зображення людських емоцій, переживань, внутрішнього світу
-розгалудження жанрової системи(вірші-думки, медитація, вірш-портрет, едилія, пісня, романс, елегія), але при цьому відсутність великих прозових жанрів. Найільшим сентименталістом в українській літературі прийнято вважати Квітку – Основ., який ідеалізував своїх героїв-характерів під впливом народнопісенної традиції та фольклору. Його повісті, сюжети яких розгортаються поза соціальними конфліктами, з ідеально-побожними героями, є типовим зразком українського сентименталізму. Укр. Сентименталізм зберігав ознаки європейської моделі, але багато в чому живився місцевою та фольклорною емоційністю. Основними ознаками укр. Сентименталізму була «перевага серця над розумом», культ природи та природності, а також простоти. Основні представники : Кв.- Осн., Котляревський, Гулак-Артемовський
