На становлення НУЛ головний вплив мали два зовнішньо літературних чинника: це література антична та європейська. Активне увібрання минулих літ. традицій почав іще Г. Сковорода. Саме він своєю творчістю створив перехід від давньої укр. літ-ри до нової. Саме Сковорода неодноразово звертався до творів Платона, Вергілія, Ціцерона. Знання античності проявилися у діалогах, трактатах, притчах, піснях, віршах, байках Тісний взаємозв'язок нац. традицій української письменності з традицією античною засвідчила «Енеїда» І. Котляревського – твір, з якого почався шлях розвитку і становлення НУЛ. Що стосується інших творів дошевченківського періоду, у яких бачимо античні запозичення, треба назвати "Горпиниду..." П. Білецького-Носенка, "Салдацький патрет" Г. Квітки-Основ'яненка. НУЛ наслідує ідеї англійського, французького та німецького романтизму, реалізму. Та із європейських літератур, передусім бачимо вплив польських письменників (поета Міцкевича, байкаря Красіцького).
У період становлення НУЛ налагоджуються і розширюються зв’язки із літературами інших народів. Так, «Енеїда» Котляревського зявилася внаслідокбурлескно-травестійної переробки епопеї Вергілія. Байки Гулака-Артемовського позначені генетичним зв’язком із творами польського просвітителя Красіцького, а його балади – з творами Гете, Міцкевича. Великий вплив на розвиток НУЛ мали впливи більш сильних сусідів, які переживали період розквіту.
В українській літературі перших десятиріч ХІХ ст. простежується спільна для всіх новоєвропейських літератур провідна роль поезії в системі літературних 9 родів, оскільки проза як епос нового часу до епохи Просвітництва перебувала ще на периферії мистецького розвитку. Жанрова система української поезії перших десятиліть ХІХ ст. складається як із світських жанрів давньої літератури, так і з тих, що народилися в процесі формування нової літератури. Помітне місце в українській поезії належить переробкам, переспівам і перекладам зі світової літератури (давньогрецькі і римські автори, обробки античних і біблійних сюжетів, французькі поети-класицисти, Шекспір, Байрон, німецькі поети Бюргер, Гете, твори слов'янських поетів, зокрема Жуковського, Пушкіна. Міцкевича, що збагачувало її тематично й художньо.
