пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Здобутки науки та мистецтва України на сучасному етапі.

Українська література межі ХХ-ХХІ ст. - строката панорама стилів, жанрів, традицій та новацій, що складається на перехресті творчої діяльності декількох поколінь митців. Старше покоління, яке презентують Б. Олійник, Ю. Мушкетик, П. Загребельний, Р. Іваничук, Є. Гецало, О. Гончар, А. Дімаров, Ю. Щербак, В. Яворівський, І. Чендей, В. Дрозд, Л. Костенко, І. Драч, Д. Павличко, С. Сапеляк та ін., тяжіє до збереження традицій вітчизняної літературної творчості. Молодше покоління спрямоване переважно на оновлення образності та тематики, осмислення складного та неоднозначного буття сучасної молодої людини, зміни її ціннісних орієнтирів, частково - на тотальне оновлення літературної мови. Такими є творчі пошуки А. Куркова, Ю. Андруховича, О. Лишеги, В. Неборака, О. їрванця, Ю. Іздрика, Б. Жолдака, О. Забужко, С, Жадана, К. Москальця, Ю, Винничука, П. Прохаська, С. Андрухович, Є. Кононенко та ін.

Надзвичайної актуальності в цей період набули глобальні проблеми духовного життя - осмислення специфіки українського менталітету, повернення до національних духовних здобутків, осягнення значущості виховання та соціалізації людини. Відгукуючись на ці духовні запити, українські літератори Р. Іваничук, М. Вінграновський, П. Загребельний та інші звертаються до історичної, патріотичної тематики. Потреба в переосмисленні історичних подій активізувала увагу до тих сторінок вітчизняної історії, що тривалий час були "закритими" для широкого загалу Одна з них - тема Голодомору, якій присвячено збірки документів, матеріалів, твори А. Дімарова та ін.

Сповненою різноспрямованих тематичних, образних, жанрових, стильових і мовних пошуків є вітчизняна поезія. Вільні від змістовних і стилістичних кліше, насичені громадянським пафосом твори Я. Мовчала, І. Драча, Д. Павличка та особливо останній прозовий твір Л. Костенко "Записки українського самашедшего" спираються на українські духовні джерела, привертають увагу до проблем духовного зубожіння та стверджують високе громадянське покликання сучасної людини.

У жанровому колі сучасної вітчизняної музики зберіг значущість жанр симфонії, до якої (часто в синтезі із жанрами ораторії, кантати, меси, балету тощо) звертаються Л. Колодуб, Є. Станкович, В. Золотухін, В. Губаренко, І. Щербаков. У площині камерної, зокрема програмної, музики інтенсивно працюють В. Сильвестров, С. Станкович, Л. Колодуб, В. Камінский, М. Скорик, І. Карабиць, В. Губа, В. Золотухін та ін. Новаційність і експериментаторство формують потяг С. Зажитька, М. Ковалінаса, О. Козаренка, Ю. Ланюка, К. Цепколенко до "розмивання" жанрових меж, оновлення мови музики, синтез видів мистецтв та створення атмосфери інтелектуальної гри.

Потреба у певній творчій мобільності, з одного боку, а з другого - зосередженість на змалюванні емоційно-почуттєвого життя людини зумовили особливу увагу до жанру камерної опери у творчості B. Губаренко, К. Цепколенко, О. Козаренка. Філософське осмислення реалій дійсності та історії відобразили масштабні оперні полотна Л. Колодуба, В. Губаренко, М. Скорика.

Сучасний український балет також тяжіє до національно-історичної тематики" Це відбивають твори Є. Станковича та О. Козаренка.

Сучасний вітчизняний театр вирізняється наявністю різних типів театру ("салонного", демократичного, елітарного та "неофіційного" - альтернативного), численністю студій, "малих сцен", експериментальних, камерних, антрепризних театрів. Вони є мобільними, вільними в доборі репертуару, орієнтовані на малу аудиторію тощо. У пошуках нових шляхів розвитку театру рушійну роль відіграють представники старшого режисерського покоління - В. Грипич, C. Данченко, Ф. Стригун, Е. Митницький, О. Барсегян, В. Малахов, та середнього і молодшого - І.Борис, С Мойсеєв, В. Денисенко, П. Ластівка, А. Жолдак, В. Більченко, А. Віднянський, Д. Лазорко, Ю. Одинокий, Д. Богомазов, В. Кучинський та ін.

Сучасне українське образотворче мистецтво - барвистий світ індивідуальних стилів. До відродження традицій сакрального живопису тяжіють Т. Недошовенко, М. Химич, Н. Бондаренко та ін. Біблійні та міфологічні теми насичують твори живописців О. Жолудя, В. Грицаненка, О. Поступного, графіків А. Чебикіна, В. Ігуменцева та ін.

Сучасні українські художники часто докладають зусиль для створення власних творчих спрямувань.Так, А. Анд запропонував таку течію, як асоціативний символізм, Є. Лещенко - "Paradise art" (райське мистецтво). Символічні образи насичують твори Ю. Чаришнікова, C. Лісіцина. Естетика постмодернізму - джерело гротеску та іронії у творчих світах живописця С.Пояркова та скульптора О. Пінчука. Новаційність сучасного образотворчого мистецтва зумовлюєнасиченість національного художнього простору такими явищами, як графіті, інсталяції.

Разом з тим народні витоки живлять живопис А. Антонюка, виявляються у творах таких майстрів, якЛ. Жоголь, М. Тиліченко, П. Цвілик, І.Гончар та ін., обумовлюють особливу увагу до історичної тематики в живопису В. Сингаївського.

Велику роль у торуванні нових шляхів сучасного національного образотворчого мистецтва відіграють недержавні творчі об'єднання художників, численні муніципальні та приватні галереї("Пінчук Арт Центр" у Києві, муніципальна галерея та галерея "АВЕК" у Харкові та ін).

 


08.06.2017; 18:41
хиты: 129
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
история культуры
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь