Редакторський аналіз - це критика, звернена насамперед до автора. Мета її - вказати на конкретні хиби, сприяти вдосконаленню рукопису. Це - докладний розгляд тексту, потрібний і самому редакторові, оскільки визначає його дальшу роботу з підготовки твору до оприлюднення.
Редакторський аналіз порівняно з літературно-художньою критикою має низку специфічних особливостей. Ставлячи перед собою завдання якомога конкретніше й дієвіше допомогти авторові поліпшити його працю, редактор не тільки розглядає готовий твір, а й немовбито відтворює сам процес написання тексту, прямуючи від авторського задуму до його втілення. Тому під час вивчення особливостей редакторського аналізу можна використати численні спостереження, нагромаджені
внаслідок узагальнення прийомів і методів праці автора-письменника, публіциста, науковця. Водночас, редактор ні на хвилину не забуває про таку специфічну категорію, як сприйняття тексту (читацьке, слухацьке, глядацьке). Завдання полягає в тому, щоб під час розгляду тексту передбачити можливі впливи твору на конкретного читача, слухача, глядача. Тут ідеться про багатоманітні комунікативні функції, які майбутній твір виконає успішніше, якщо читач, слухач, глядач точніше зрозуміє не тільки основну думку, концепцію автора, а й кожне твердження, визначення, оцінку, навіть мотиви висловлювання. Предметом аналізу редактора є цілісний твір, узятий у єдності всіх його аспектів: інформаційного, логічного, психологічного, лінгвістичного та ін. І хоча під час аналізу рукопису редактор уявно розчленовує його на окремі елементи, зміст і форма розглядаються в діалектичній єдності, а кожний фрагмент тексту - у взаємозв'язку з цілим. Структура редакторського аналізу багато в чому залежить від особливостей (видових, жанрових тощо) твору й від типу видання, засобу масової інформації.
Однак, можна виокремити й загальні аспекти: тематичний, змістовий, мовностилістичний, композиційний, редакційно-технічний тощо. Однак головне завдання редагування - не правка, а всебічний аналіз змісту і форми твору, представленого автором до виданню. Від майстерності редакторського аналізу залежать і загальна оцінка твори, і якість всіх редакторський зауважень та виправлень.
Таким чином, можна зробити висновок, що робота редактора над рукописом - складний творчий процес, в якому виділяються два найважливіших аспекти: редакторський аналіз та практична реалізація його висновків.
"Аналіз твору (від грец. analysis - Розкладання, розчленовування, розбір) являє собою метод його розгляду, вивчення, заснований насамперед на розчленовуванні цілого на складові частини, визначенні вхідних у нього елементів, розборі окремих його сторін і властивостей. Однак це не просто логічна процедура, а складна розумова діяльність, включає в себе безліч операцій: і порівняння, і класифікацію, і синтез Редакторський аналіз являє собою розгляд рукописи і її всебічну характеристику редактором в цілях вдосконалення змісту і форми літературно твори. Його мета - визначити реальну цінність рукопису, сприяти якнайкращому втіленню авторського задуму і підвищенню ефективності видання
Іншими словами, "редакторський аналіз як професійний метод являє собою комплекс спеціальний прийомів, дозволяють виконувати редакційно-видавничу роботу доцільним шляхом в повному обсязі і з належною за якістю результатом
Таким чином, редакторський аналіз припускає рішення трьох взаємопов'язаний професійних завдань: дослідження твору, його оцінку і вироблення практичний рекомендацій автору. Це "критика, звернена, перш за все, до автора з метою вказати по перевазі на конкретні недоліки, сприяти його вдосконаленню. Це детальний розбір рукописи, необхідний і самому редактору, що визначає його слушні роботу в ході підготовки твори до друку.
Редакторський висновок — створений редактором офіційний видавничий документ, який є результатом ретельного аналізу авторського рукопису і містить максимально об'єктивну характеристику позитивних та негативних рис твору, а також рекомендації видавцеві щодо доцільності подальшої роботи над рукописом.
Висновок робить безпосередньо редактор після ретельного аналізу запропонованого автором твору. Мета редакторського висновку — максимально об'єктивне судження щодо якості авторського твору, ступеня його готовності до публікації, оцінка і критика текстових одиниць (від невеликих до найбільших) та вичерпні рекомендації щодо його покращення. Адекватний редакторський висновок потребує високого рівня професіоналізму редактора, абстрагування від особистих уподобань на користь об'єктивної оцінки твору щодо якості писемного мовлення автора, правильності структури твору та його актуальності для потенційної цільової аудиторії. Редактор повинен, не ображаючи почуття гідності автора, надати йому рекомендації щодо необхідних правок або відмовити у публікації та пояснити причину відмови, якщо це передбачено правилам видавництва.
