Однією з найпростіших моделей тезауруса реципієнтів є їх словник пасивної лексики. Складнішою є така модель, в якій між словами словника встановлено семантичні зв'язки. Такі тезауруси існують, проте у видавничій практиці їх поки що не застосовують. Як модель тезаурусів для визначення складності тексту використовують словник-мінімум конкретної мови, утворений за певними методиками. Так, за однією з них відбирали лише ті слова, які знають 80% учнів четвертого класу. Обсяг такого словника в середньому становить близько 3 тис. слів3. На його основі для кожного повідомлення вираховують відсоток слів, відсутніх у словнику. Залежно від величини цього числа визначають складність повідомлення (чим більше слів повідомлення відсутні в словнику, тим воно є складнішим).
за рівнем семантичної складності тезаурусів реципієнтів доцільно ділити на сім груп:
- з дуже складним тезаурусом;
- зі складним тезаурусом;
- з не дуже складним тезаурусом;
- зі звичайним тезаурусом;
- з не дуже простим тезаурусом;
- з простим тезаурусом;
- з дуже простим тезаурусом.
