Процес підготовки проекту Основного Закону почався після проголошення державного суверенітету України.
Одночасно з проектом Конституції, розробленим Конституційною комісією, почали пропонувати свої проекти політичніпартії, окремі вчені. Протягом 1990-1996 pp. було запропоновано15 проектів Конституції України. дин із варіантів, запропонований фракцієюкомуністів, припускав збереження назви УРСР, відновлення радянської форми правління, обмеження прав Президента, входження України до нового Союзу. Обнародував свій проект і Конгрес українськихнаціоналістів, що відстоював унітарну Українську державу без збереження Кримом статусу автономії.
Конституційна комісія передала свій проект до Верховної Ради в лютому 1996 р. Розглядання проекту Основного Закону тривало три місяці. Проект пройшов три офіційних читання. Основні дискусії викликали такі пункти: 1) поділ повноважень між гілками влади; 2) державна символіка; 3) проблема приватної власності; 4) статус Республіки Крим; 5) статус російської мови.
У Верховній Раді було створено спеціальну депутатську комісію на чолі з депутатом М. Сиротою, яка, долаючи величезні труднощі, узгоджуючи думки різних фракцій, партій і течій у кожній суперечливій статті Основного Закону, внесла узгоджений проект нової Конституції України на затвердження.
3. Прийняття Конституції України. Центральною подією всього конституційного процесу в сучасній історіїУкраїни стало прийняття 28 червня 1996р. Верховною Радою України нової Конституції України.
Конституція України як вищий законодавчий акт визначила базові принципи організації вищих органів держахви і місцевого самоврядування, їхні відносини та компетенцію, а також права, свободи й обов'язки громадян. Затвердження Основного Закону держави створило юридичне підґрунтя для ефективної та раціональної розбудови політичних структур, стабілізації економіки, формування розвиненого громадянського суспільства, органічного входження України до світової спільноти.
4. Історичне значення Конституції 1996р. Конституція 1996 р. стала першою Конституцією незалежної України; вона стала продовженням багатовікових конституційно-правових традицій українського народу.
Конституція України закріпила правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.
3 прийняттям Конституції були визначені базові координати й орієнтири, сукупність суспільних цінностей - усе те, що формує політикоекономічну систему.
Створено передумови для того, щоб функціонування і розвиток держави і суспільства не залежали від політичної орієнтації партій чи окремих політичних діячів. Окреслено відносини держави і громадянина, їхні права і взаємні обов'язки. Установлено межі втручання держави в життя суспільства й окремої особистості.
Прийняття Конституції внесло стабільність у політичне життя українського суспільства, законодавчо розмежувавши права й обов'язки різних гілок влади, політичних партій і громадських організацій.
Прийняття демократичної за своїм характером Конституції зміцнило міжнародний авторитет молодої держави.
