61. Участь УРСР у створенні Організації Об’єднаних Націй.

Україна була однією з держав — засновниць Організації і ста­ла повноправним членом ООН з дня її заснування.

Велика роль у створенні ООН належить колишньому СРСР, який виніс на своїх плечах основний тягар Другої світової війни.

У серпні — вересні 1944 р. на пропозицію СРСР відбулися попе­редні переговори представників Радянського Союзу, США та Ве­ликобританії, внаслідок яких було розроблено «Пропозиції щодо створення Всесвітньої міжнародної організації безпеки», які й стали основою Статуту ООН.

На Ялтинській конференції (7 лютого 1945 р.) радянська деле­гація внесла пропозицію, щоб кілька радянських республік були запрошені на конференцію Об'єднаних Націй як засновники міжнародної організації безпеки. Сторони підтримали цю пропо­зицію стосовно УРСР і БРСР, і було прийнято рішення, що уста­новча конференція Об'єднаних Націй відкриється 25 квітня 1945 р. у Сан-Франциско.

Український уряд наполегливо і цілеспрямовано готувався до цієї конференції. Було складено меморандум, у якому всебічно висвітлювався історико-культурний розвиток українських зе­мель, неспростовно, з посиланням на численні факти доводилось законне право України як однієї з держав, що найбільше потерпі­ли від фашистської агресії, брати участь у створенні нової міжна­родної організації.

У перші дні роботи конференції у Сан-Франциско радянська делегація порушила питання про включення УРСР та БРСР до складу держав — засновниць ООН. Цю пропозицію було при­йнято, і 6 травня 1945р. українська делегація на чолі з народ­ним комісаром закордонних справ УРСР Дмитром Мануїльсь-ким прибула до Сан-Франциско. Д. Мануїльський очолив на конференції комітет, де була сформульовані преамбула, цілі й принципи Статуту ООН. З ініціативи УРСР до Статуту було включено ряд важливих положень, зокрема положення про сприяння міжнародному співробітництву у вирішенні економіч­них і соціальних проблем, про загальну повагу і дотримання прав та основних свобод людини незалежно від расової належ­ності, статі, мови і релігії.

25 червня 1945 р. дев'яте пленарне засідання конференції схвалило Статут ООН, Статут Міжнародного Суду та Угоду про підготовчу комісію, а 26 червня відбулося підписання установчо­го акта цієї організації — Статуту ООН. 22 серпня 1945 р. Прези­дія Верховної Ради Української РСР ратифікувала Статут ООН. З моменту створення ООН і до дня проголошення незалежності України ООН була фактично єдиною трибуною, через яку міжна­родна громадськість отримувала інформацію про історію і куль­туру українського народу. Представників України не раз обирали на високі пости у різних органах ООН.