частину Росії уПершій світовій війні1914–1918років поглибила соціально-економічні і політичні суперечності в країні. З початку1917року незадоволення війною та економічні труднощі викликали масовийстрайковийрух, особливо у великих
промислових центрах. Страйк на Путиловському заводі в Петрограді, що розпочався 17 лютого 1917 року, ставши передвісником масових революційних виступів. У середині лютого 1917 р. внаслідок нестачі хліба, спекуляцій і постійного підвищення цін у Петрограді застрайкували 90 тис. робітників, до яких згодом приєднались робітники Путиловського заводу. Адміністрація закрила кілька цехів заводу, що стало приводом до початку масових страйків. На Україні процес повалення старої влади йшов над звичайно бурхливо.
Робітники та солдати роззброювали поліцію та жандармерію, заарештовували представників царських властей. Створювались нові органи місцевої влади — Ради робітничих і солдатських депутатів. У Харкові Рада робітничих депутатів остаточно сформувалась і почала діяти 2 березня, у Києві — 3-4 березня. Всього ж протягом цього місяця виникло понад 170 Рад, у тому числі в Катеринославі, Одесі, Миколаєві, Херсоні, Вінниці, Єлисаветграді, Полтаві, Чернігові. У селах розгорнувся
процес створення Рад селянських депутатів. Створення цих органів революційно-демократичної диктатури робітничого класу і
селянства означало, що революція пішла далі «традиційних» буржуазно-демократичних революцій, які завершувались організацією влади буржуазії Події в Петрограді прискорили початок Української національно-демократичної революції. Водночас із конкуруючими владними структурами 3-4 березня 1917 р. в Києві було сформовано ще один центр влади, який став носієм ідеї національного відродження України, — Українську Центральну Раду. Вона швидко перетворилася на впливовий представницький орган народної влади
