Характер політичної системи. Після революції більшовики проголосили новий тип державність -диктатуру пролетаріату у формі Республіки Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Більшовики після недовгих переговорів з есерами і меншовиками за посередництвом Всеросійського виконавчого комітету профспілки залізничників (Вікжеля), що загрожував припинити перевезення військ, відкинули ідею створення однорідного соціалістичного уряду за участю всіх лівих сил.
У листопаді 1917 р. на вибори до Установчих зборів 40,5% голосів було подано за есерів; 2,6% - за меншовиків, 17% - за лібералів і правих; 24% - за більшовиків. Опинившись у меншості, більшовики у січні 1918р. після першого ж засідання вдалися до його розпуску, відкинувши остаточно принципи парламентаризму.
Органи державної влади. Вищим законодавчим органом Радянської республіки проголошувався Всеросійський зїзд Рад, у перервах між зїздами - ВЦВК.
Виконавча влада (а також законодавча ініціатива) належала Раднаркому й народним комісаріатам(наркоматам), створених замість міністерств.
22 листопада 1917 було прийнято Декрет про суд (відомий як Декрет 1). Скасовувалася стара судова система, що проголошувався революційний правопорядок та революційна законність. Охороняти класові інтереси трудящих були покликані народні суди і революційні трибунали, засновані для судочинства за звинуваченнями в контрреволюційних злочинах і саботажі.
ВЧК. На додаток до робітників і селянським революційним трибуналам 7 грудня 1917 була створенаВсеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем (ВЧК) (голова - Ф. Е. Дзержинський), яка представляла в одній особі судові і репресивні органи, які частіше діяли не на основі законів, а у відповідності з абстрактним (субєктивно розуміється) принципом революційної законності.
Створення Червоної Армії. У відповідності з уявленнями більшовиків про майбутній державі (без армії, без поліції) від Декретом Раднаркому 10 листопада 1917 була проведена демобілізація армії і заміна її загальним озброєнням народу. Декретом від 16 грудня 1917р. було введено принцип виборності командуючого складу та посадових осіб. Замість генерала М.М. Духоніна Верховним головнокомандувачем став прапорщикН.В. Криленко. Однак практика реальному житті, включаючи невдачі Червоної Армії на Німецькому фронті, змусила більшовиків відмовитися від ідеї загального озброєння народу. 15 січня 1918р. було прийнято декретПро організацію Робітничо-Селянської Червоної Армії як постійною, 29 січня - декрет про створення Робітничо-Селянської Червоного Флоту.
Одним з організаторів Червоної Армії став Л.Д. Троцький, призначений 13 березня 1918 народним комісаром у військових справах, а пізніше - головою Реввійськради республіки. Важкий досвід війни з Німеччиною у-лютому березні 1918 р. показав необхідність створення регулярної армії на основі загальної військової повинності. Було введено загальне військове навчання. 29 травня 1918 ВЦВК прийняв перший декрет про призов у Червону Армію в центральних районах промислових.
Проект першої Конституції УСРР розглянули і детально обговорили українські більшовики на своєму III з'їзді, a 14 березня 1919 р. III Всеукраїнський з'їзд рад України затвердив його як основний закон республіки. Текст Конституції написано українською мовою і він значно відрізнявся за обсягом і змістом від Конституції РСФРР. Конституція УСРР 1919 р. визначила основидержавного ладу, державного устрою, компетенцію органів влади, виборчу систему, права і свободи громадян. Складалася вона з 3 розділів, 3 підрозділів та 35 статей.
1. Основні постанови: соціальна основа держави - диктатура пролетаріату; політична основа - влада рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів.
2. Конституція радянської влади (мала підрозділи "А" та "Б"): А. Організація центральної влади - законодавчі функції надавалися Всеукраїнському з'їзду рад, Всеукраїнському Центральному Виконавчому Комітету Рад (ВЦВК), президії ВЦВК, Раді Народних Комісарів; Б. Організація радянської влади на місцях - губернські, повітові і волосні з'їзди рад, обрані ними виконкоми. Виборче право - обмежене, лише трудящим масам (робітникам та селянам-біднякам), вибори - багатоступеневі при відкритому голосуванні списком.
3. Декларація прав і обов'язків працюючого та експлуатованого народу: проголошення трудящим права на працю, освіту, матеріальне забезпечення, політичні права, свободу преси, совісті зборів, союзів тощо; обов'язками громадян УСРР є праця, оборона соціалістичної вітчизни тощо. У підрозділі "В" йшлося про герб і прапор УСРР. Гербом був серп і молот на червоному тлі в обрамленні золотого колосся із написами на стрічках російською та українською мовами: "УСРР" та "Пролетарі всіх країн єднайтеся". Прапор - червоне полотнище з написом у лівому горішньому куті - "У.С.Р.Р."
Значення першої радянської Конституції полягає у тому, що вона створила юридичне підґрунтя для подальшого державо- та законотворення в УСРР, особливо для кодифікації права у1922-1927 pp.
