29 квітня 1918 р. відбувся Всеукраїнський хліборобський конгрес, на якому П. Скоропадський був проголошений гетьманом. Перші рішення гетьмана: Українська Держава замість УНР (видані Грамота до всього українського народу, Закон «Про Тимчасовий державний устрій України).
Внутрішня політика урядів гетьмана П. Скоропадського:
-
більшість гетьманського уряду були зрусифікованими українцями;
-
великі землевласники відновлювали свою власність на землю і майно, селянство чинило опір, відбувалися повстання;
-
відновлення права приватної власності у промисловості;
-
збільшення робочого дня, зростання безробіття, страйки;
-
певна стабілізація в промисловості, фінансах, транспорті; відкрито українські банки;
-
відкрито укр. Університети в Києві та Кам*янці-Подільському, 150 держ. Гімназій;
-
створено УАН, архів, бібліотеки, іст.музей тощо.
Зовнішня політика урядів:
-
розширення міжнародних контактів, визнання майже 30 країнами;
-
переговори з Кримом і Кубанню про об*єднання з Україною;
-
оприлюднення грамоти про федерацію України з не більшовицькою Росією; призначений новий уряд, у якому переважали політики проросійського налаштування.
Причини падіння режиму гетьмана П. Скоропадського:
-
залежність стабільності держави від збройних сил Німеччини;
-
революція в Нмеччині та її поразка в Першій світовій війні;
-
відсутність регулярної потужної укр. армії;
-
вузька соціальна база (заможні верстви);
-
посилення вливу на політику з боку російських кіл;
-
наростання соціальної напруги, формування сильної опозиції.
13 грудня 1918 р. П. Скоропадський був змушений зректися влади.
