ЛІРО-ЕПОС
Характеризується гармонійним поєднанням зображально-виражальних засобів, притаманних ліриці та епосу.
Людина в ліро-епічних творах зображується ніби у двох планах; з одного боку, передаються певні події її життя, а з іншого — переживання, емоції, настрої.
ОЗНАКИ
- Сюжетність;
- Характеристика дійових осіб;
- Наявний ліричний герой;
- Розповідь;
- Наявні описи;
- Віршована форма;
- Відтворення почуттів і роздумів героя.
Поема - великий за обсягом ліро-епічний віршований твір, в якому зображені значні події та яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується ліричними відступами.
Балада - це невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему з драматичним напруженим сюжетом.
Поезія в прозі - невеликий ліро-епічний твір, написаний ритмічною прозою, який відзначається образністю, стрункістю композиції, сконцентрованістю змісту.
Дума - великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту про важливі історичні події, який виконується речитативом.
Історичні пісні - це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб.
Різновиди поеми:
- бурлескно-травестійна - І. Котляревський “Енеїда”
героїко-романтична - Т. Шевченко “Гайдамаки”
- соціально-побутова -
Т. Шевченко “Катерина”
сатирична - Т. Шевченко “Сон”
- поема містерія -
