Література і живопис. Зображення простіру в літературі і в живописі має низку спільних рис: зображення першого, другого плану та загального тла. Умовність притаманна як літературі, так і малярству.
Література і музика. Музичні елементи знаходимо серед виражально-зображувальних засобів художньої літератури – ритмомелодійність, звукові виражальні засоби (алітерації), семантичні літературно-музичні засоби (музичні епітети, метафори тощо), використання музичної термінології.
Література і театр. П’єса – основа спектаклю – є літературним твором. Спектакль має синтетичну природу, у ньому поєднано слово, авторське мистецтво, живопис (сценографію), музику. Специфічними є драматургічні засоби (особлива функція конфлікту, інтенсивна виражальність діалогів та полілогів тощо).
Література і кіно. Специфічним літературним жанром є кіносценарій. У кіномистецтві використовуються літературні виражальні засобів. Водночас відбувається збагачення арсеналу виражальних засобів літератури специфічно кіномистецькими засобами (принцип монтажу, фрагментарність композиції тощо).
