Імажизм — це (франц. — образ) — школа в англійській та американській поезіях 1910-х років. Імажисти намагаються відтворити не саму реальність, а переживання, враження, які виникають асоціативно. Декадентська течія в англійській та американській поезії. Метод імажистів полягає в передачі суб’ ективних вражень, штучному поєднанні метафор і образів. Російські імажиністи в основу свого розуміння естетики художньої мови вкладали ключове поняття — образ. Образ як елемент поетики в імажиністів набирав значення самодостатності та самоцілі. При цьому творчість С.Єсеніна, А.Марієнгофа та Р.Івнева демонструвала практичне застосування ідей імажиністів, які виражалися в пошукові нових потенцій художньої мови, творенні метафор тощо. Група формально існувала до 1927, хоча С.Єсенін вийшов з неї ще у 1922, а через два роки публічно заявив про свій вихід у листі до газети "Правда". В тодішніх суспільно-політичних умовах І. як напрям у російській поезії не міг довго існувати, хоч і відігравав значну роль у пошуках новітніх засобів поетичної мови. В українській поезії можна знайти лише поодинокі випадки трансформації художніх засобів цієї групи (В.Сосюра).
