Строфа — фонічно викінчена віршова сполука, яка повторюється у поетичному творі, об'єднана здебільшого спільним римуванням, представлена інтонаційною та ритміко-синтаксичною цілісністю, відмежована від аналогічних сполук помітною паузою та іншими чинниками (закінчення римованого ряду, відносна змістовна завершеність тощо).
Терцет— тривірш, строфа, що складається з трьох віршів, зазвичай вживається з іншим терцетом, пов'язаним із першою системою рим. Два терцети складають другу частину сонета.
Терцина— строфа з трьох рядків п'ятистопного ямба, в якій середній рядок римується з крайнім — першим і третім — у наступній строфі (аба бвб вгв гдг тощо), завершуючись окремим рядком, римованим з другим рядком попередньої строфи.
Рубаї́— чотиривірш, як правило, філософського змісту за схемою римування: ааба чи аааа.
Рондель— давньофранцузька віршова форма, яка набула поширення в новочасних європейських літературах; вірш з тринадцяти рядків, де обов'язкові римовані повтори з двох наскрізних рим.
Хоку — це трирядковий неримований вірш, що постав на основі першої півстрофи.
