Аналіз художнього твору - це уявна операція над твором, яка передбачає членування його на частини (складники змісту і форми), виділення певних частин, дослідження їхніх особливостей, визначення місця й функціональної ролі в загальній системі твору, встановлення характеру взаємодії з іншими його частинами.
Аналіз тексту — це його осмислення, розгляд складових елементів, визначення тем, ідей, мотивів, способу їх образного втілення, а також дослідження засобів творення образів. Інакше кажучи, це розкриття художності тексту.
Трактування літератури як образного відтворення дійсності включає такі принципи: а)художності, б)правдивості, в) ідейності, г) історизму, д) єдності змісту і форми. У системі структурального і пост-структурального літературознавства, де діють інші принципи аналізу художнього твору, вони втрачають свою доцільність.
Традиційні шляхи аналізу:
-
«Слідом за автором» – розбір та осмислення компонентів твору у зв’язку з розвитком сюжету.
-
Пообразний – розбір та осмислення окремих образів-персонажів літературного твору.
-
Проблемно-тематичний – пошук відповідей на запитання, завдання з перспективою виходу на інші, ширші проблеми.
Нетрадиційні шляхи
-
Літературознавчий – поглиблене вивчення літературно-критичних джерел, а саме: творчих (чернеток, варіантів текстів), ділових (ділових паперів, листів), інтимних (щоденників, Мемуарів), критичних (нарисів, зауважень, інформації про видання твору тощо).
-
Стилістичний – дослідження стильових особливостей тексту, стилю письменника.
-
Композиційний – дослідження взаємозв’язку компонентів літературного твору.
-
Лінгвістичний – спостереження за мовними одиницями художнього твору, дослідження мовних особливостей тексту.
-
Компаративний (порівняльний) – встановлення зв’язків, спільних рис у прочитаних текстах; спостереження за зображенням на малюнках до прочитаного твору, порівняння інших інтерпретацій літературного твору; порівняння інших інтерпретацій літературного тексту.
-
Структурно-семантичний – дослідження особливостей поєднання фраз у тексті за логічним, асоціативним принципами; встановлення причин зміни значення певних семантичних одиниць.
-
Філологічний – комбіноване дослідження лінгвістичних та літературознавчих особливостей тексту.
-
Герменевтичний – тлумачення багатозначних у змістовому плані текстів або назв текстів.
-
Гендерний – аналіз символіки тексту з урахуванням особливостей чоловічого або жіночого сприйняття світу.
