Нема єдиного визначення специфіки літератури. Є п’ять теорій специфіки літератури:
-теорія образної специфіки літератури;
-теорія предметності;
-теорія естетичної сутності літератури;
-теорія ідеологічної сутності літератури;
-теорія моделювання шляхом наслідування дійсності.
Пізнаючи сутність та особливості літератури, слід розрізняти її природу як явище, що постає в певному часі (в т. ч. часі написання твору), в певних суспільних умовах, у зв’язках з ідеологією (філософськими, економічними ідеями тощо), психологією, духовним життям людини, а також її специфіку як мистецтва слова — з погляду художнього мислення, спрямованого на пізнання світу й людини. Із різних концептуальних платформ її розглядали не однаково — як наслідування (мімезис), відображення дійсності, нову художню дійсність, сублімацію пригнічених поривів, гру тощо.
