Серед віршів “Зегар з полузегаром” і «Млеко от овцы пастыру належное» виділяються епіграми. Це улюблений жанр поета. За змістом епіграми Вел. Поділяються на світські та релігійно-моралізаторські. У світських епіграмах помітний сатиричний елемент, вістря сатири звернене в них проти експлуататорів тогочасного суспільства. Дорікав п’яницям в епіграмі «Пиворізові». Інколи закінчував епіграми релігійно-моралізаторськими мотивами.
Теми для окремих епіграм черпав з творів англ. віршописця Джена Овена (1560-1622), які були йому відомі латинською мовою.
Є у віршах і багато «модерного». Він складав курйозні вірші, що були виявом поетичного штукатурста. Складав жартівливі вірші, зміст яких без коментарів незрозумілий. Напр. «Молитва – ліність». До цього вірша він додав: «Жартовний єсть вірш, которий где читається, як вірш идет, жарти только строит. Лежить де в нього кожне слово першої строки з словом другої, навпроти стоячими, злучати будеш зараз інший сенс, правдивий укаже». При читанні згідно з вказівкою автора зміст вірша міняється.
Вершиною поетичного штукатурства Величковського був вірш-рак, в якому слова читалися однаково зліва направо і навпаки, виражаючи той же текст. Напр.:
Анна ми мати и та ми манна.
Анна пита мя я панна.
Такі раковидні вірші були характерним зразком стилю бароко, поширеного в західноєвропейській поезії другої половини ХVІІ та початку ХVІІІ ст., де на перше місце висувався не зміст, а зовнішня форма з її надмірними ефектами
39. .