Витвори “козацької музи”.
Анонімна: колишні студенти КМА, які перебували у козацькому війську.
Дійшло порівняно небагато текстів, знайдено в польських хроніках та українських літописах.
Доречніше називати не історичною, а громадсько-політичною.
Історичні події – з погляду козака, представника народу.
За ідейним спрямуванням, мовою, образністю близькі до народних творів.
Війна Хмельницького – поштовх до розвитку української історичної поезії. Саме у творах, присвячених Хмельниччині та Руїні, українська історична поезія епохи Бароко сягає найбільш значних та самобутніх художніх надбань.
В уявленні про перебіг історичного процесу домінуючим є особистісний принцип: історія твориться представниками суспільної еліти, котрі вже за своїм походженням апріорно є гідними її уваги, власне вони самі є історією.
Народні пісні, які користувалися популярністю не тільки в Україні, а й за її межами, були передумовою виникнення перших віршових творів. Напр., вірш “Ой вжах нового мосту” тематичного нагадує історичну пісню, бо в основу покладено ідею боротьби з польською шляхтою.
Серед віршів ХVІІ ст., написаних у народному стилі, найпочесніше місце займає анонімна “Пісня про козака і Кулину”. Тема твору – доля дівчини, яка мандрує з козаком. Сюжет розгортається за допомогою дуже експресивної діалогічної мови. Власне, увесь вірш і побудовано на розмові козака Плахти з дівчиною Кулиною.
Чимало місця відведено у “Пісні” зображенню побуту і боротьби козаків, які самовіддано захищають людей від наскоків татар і живуть досить скромно. Козацьке життя і побут подобається Кулині; вона тужить за рідними і шкодує, що нема серед козацтва жінок, з якими можна було б перекинутися словом чи відвести душу. Як твердять дослідники, “Пісня про козака і Кулину” за своїми художніми особливостями є баладою, бо в ній розповідається про незвичайні події, незвичайну мандрівку дівчини з козаком через труднощі. Вірш закінчується трагічно. Епічні елементи у творі поєднуються з ліричними, що теж є типовими для балади. Таким чином, “Пісня про козака і Кулину” – один з ранніх зразків так званої баладної поезії.
Розглянуті вірші за своєю тематикою, поетикою і мовою близькі до народнопісенної творчості і тісно пов’язані з життям народу.
Доба Хмельниччини знайшла своє відбиття не тільки в укр. народних думах і піснях, а й у напівпіснях-напіввіршах, авторами котрих були спудеї Києво-Могилянської академії і козаки, колишні її вихованці.
У “Пісні про Миколая Потоцького і козацькі перемоги” - йдеться про те, що Потоцький захотів помститися за “синка, свого єдиначка”, але був переможений Хмельницьким і потрапив до “татарської неволі”.
Заслуговують на увагу і вірші писані латинською мовою на честь Хмельницького.
Вплив фольклорної поезії:
Зневажливо-глузливе, брутальне ставлення до супротивника, на противагу концепції шляхетсько-лицарського підходу до інтерпретації бойових дій, де супротивник мав би бути зображений певною мірою на паритетних засадах, аби не принизити гідність переможця боротьбою з нікчемним ворогом.
Образ Богдана Хмельницького
Остання яскрава постать історичної поезії ІІ половини ХVІІ ст, стосовно якої дотримано персонально- особистісний принцип інтерпретації історичного процесу.
Шлях, запропонований К.Саковичем стосовно П.Сагайдачного: тісний зв”язок особи гетьмана з усім козацьким військом:
-
надає ваги і значення гетьманові;
-
забезпечує війську гідного лідера, здатного представляти інтереси козаків серед сильних світу цього фігур, котрі за правом народження покликані творити історію
стверджується легітимність козацьких збройних змагань, що можуть бути інтерпретовані як цілеспрямоване виконання Божої волі на чолі з Божим обранцем.
36.
